28-річна Олександра Нікітіна родом з Чернівців, працювала тату-майстринею. Наприкінці грудня минулого року жінка з дворічним сином Левом виїхала з України до Норвегії.
Серед переваг, які для себе побачила Олександра у північній країні, було те, що за правилами тимчасового прихистку, що діє рік, українців забезпечують усіма умовами для проживання та правами нарівні з громадянами Норвегії. Нині жінка зі сином живе у місті Кірксетерор з двома тисячами населення, там мешкає близько ста українців, пише газета "Експрес".
"Оселилися ми в орендованому будинку, — пояснює Олександра. — У ньому одна спальня, зал з кухнею, ванна та пральня. За це я плачу 4500 норвезьких крон (500 доларів). Доки не стала твердо на ноги, отримую від держави виплати у розмірі 4500 крон на особу. Грошей вистачає на всі базові потреби, харчування й мінімальні розваги".
У Норвегії, каже співрозмовниця, усі дорослі переселенці мають ходити на інтеграційні курси й вчити мову, культуру та традиції країни. Програма триває близько року. Лише після можна влаштуватися на роботу.
Оскільки Олександра виховує маленького сина й стоїть у черзі в садочок, вона поки що не має змоги відвідувати такі курси. До слова, дитячий садочок для дітей-українців у Норвегії безплатний.
Серед переваг проживання у Норвегії жінка відзначає те, що тут цінують ініціативність. Якщо людина захоче відкрити власну справу, держава може допомогти з інвестиціями, потрібно лише правильно й грамотно скласти бізнес-план. Наразі Олександра Нікітіна не планує повертатися в Україну. Вона прагне розвиватися в новій країні, почала малювати і хоче займатися надалі улюбленою справою.
...49-річна Юлія Гончарова до переїзду у Фінляндію мешкала в Києві, працювала менеджеркою медичного центру. Виїхала з України з двома неповнолітніми дітьми 1 березня 2022 року.
"Ми були декілька днів у Польщі, у соцмережі натрапила на оголошення знайомої про те, що громада Аландських островів радо зустріне українців, — каже Юлія. — Я написала, і через 2 — 3 дні за нами у Польщу приїхали волонтери — подружжя зі Швеції, яке своєю машиною відвезло нас на Аландські острови".
З кінця квітня Юлія — мерчендайзерка в супермаркеті. Працює 8 годин щодня, отримує 11,2 євро за годину. На роботі користується англійською.
"Отримую також виплати від держави: майже 100 євро за дитину. Коштів нам вистачає на оренду квартири, їжу, вдається ще й відкладати. У майбутньому хочу купити вживаний автомобіль, бо без нього тут дуже важко", — каже Юлія Гончарова.
Діти Юлії пішли у місцеву школу і задоволені навчанням. Тут менше предметів і домашніх завдань. На уроках фізкультури кожен школяр може вибирати улюблене заняття (плавання, футбол, бокс, ковзани, лижі).
"Наприкінці року дитині навіть можуть заплатити стипендію, якщо вона десь добре себе проявила. Донька отримала 100 євро за цікавий проект із шиття", — каже Юлія. Вона планує і надалі жити у Фінляндії.
