"Гаряча лінія" в Торуні працює з липня. Вона замінила інформаційний пункт, який раніше функціонував на залізничному вокзалі міста. З 24 лютого він прийняв понад 9 тисяч осіб. Однак зі зменшенням потоку біженців, пункт ліквідували.
За інформацією plus.pomorska.pl, станом на 1 серпня "гаряча лінія" прийняла 154 дзвінки. Найбільше питань стосувалися житла, пошуку роботи, а також медичної та фінансової допомоги, говорить речниця мера Торуня Анна Кульбицька-Тондель.
"Роль міської "гарячої лінії", консультанти якої говорять українською мовою, полягає в першу чергу в інформуванні про питання, що належать до компетенції міста. Щодо інших питань консультанти дають абонентам потрібну адресу чи номер телефону, пояснюють, як туди дістатися", – додає речниця мера.
"Гарячу лінію" обслуговують працівники муніципальних установ та українські перекладачі.
"Досі телефонують особи, які приїжджають, наприклад, з Маріуполя, і яким тільки зараз вдалося вибратися. Такі ситуації для нас в пріоритеті", - зізнається Вероніка Матуш, волонтерка з Торунського штабу допомоги українцям.
Українські родини в Щецині залишилися без допомоги. Ліквідували пункт допомоги
25 липня закрили пункт допомоги біженцям з України в Щецині. Він діяв з 25 лютого на вулиці Гриневецького, повідомляє wyborcza.pl
Пункт видачі товарів та харчування на вулиці Гриневецького організувала фундація "Октанус". Протягом п’яти місяців організація мала у своєму розпорядження два поверхи з кількома десятками кімнат, де сортували одяг, іграшки для дітей, постільну білизну, ліки та їжу. Також Фонд займався транспортуванням допомоги в Україну.
"Ми відчули, що на цьому наші можливості закінчуються. Як сказав наш бос: "Ми дали цим людям рибу, а тепер їм пора взяти вудку", — каже Дорота Коцонь, волонтерка, яка допомагала у пункті протягом кількох місяців.
Пункт допомоги біженцям з України на Гриневецького допомагав 200-300 родинам на день.
Читайте найважливіші новини для українців про життя у Польщі у нашому телеграм-каналі та на сторінці у фейсбук.
