Житловий комплекс для переселенців: що відомо
Команда науковців Варшавського технологічного університету отримала грант на розробку концепції модульного житлового комплексу для українців, які втратили власну домівку, пише warszawa.wyborcza.pl. Комплекс повинен бути виготовлений зі збірних елементів.
"В Україні 11 мільйонів людей були змушені залишити свої домівки. Потреби у житлі величезні", – каже проф. Анна Марія Вєжбіцька з факультету архітектури Варшавської Політехніки.
Вона керує роботою команди, яка виграла конкурс, організований Європейським інститутом інновацій та технологій (незалежна інституція ЄС), та виграла грант на роботу над концепцією модульного житлового комплексу для українських біженців.
Професорка каже, що команда працює з конкретним місцем у Львові. Садиба призначена для переселенців всередині України.
"Садиба буде частково збірною у зв’язку з технічними умовами, зокрема, українські норми вимагають, щоб кожен будинок був оснащений укриттям. Це не є чимось незвичайним, в Ізраїлі це було вимогою протягом багатьох років. І тому на місці має бути збудована міцна частина, яка витримає авіанальоти чи бойові дії.
І легка, збірна, дерев’яна частина. Ми підписали угоду про співпрацю на науковому рівні з компанією Unihouse. Вона має великий досвід у такому збірному виготовленні. Ці збірні блоки формують певне планування квартир, які, однак, можна комбінувати та розділяти на різні розміри", – пояснює Анна Марія Вєжбіцька.
Професорка про переваги модульного будівництва
Анна Марія Вєжбіцька з факультету архітектури Варшавської Політехніки пояснює, що буде використана саме збірна конструкція, адже такий спосіб будівництва швидший – термін зведення будинку можна скоротити до 6 місяців з моменту початку будівництва (звично це 18 місяців).
"Друга перевага – якість, гарантована під час виробництва. Усувається більшість проблем, пов'язаних з помилками на будівельному майданчику. Елементи, виготовлені на заводі, вже змонтовані, санвузли готові. Збудований будинок готовий до проживання. Це дуже важливо для тих біженців, які не мають грошей і просто не зможуть добудувати недобудовану квартиру, щоб зробити її придатною для проживання", – каже професорка.
За її словами, будинки матимуть по 3-4 поверхи, в одному зможе проживати близько 200 осіб. Житло зможе служити біженцям навіть роками, допомагаючи їм відновити почуття спільності та приналежності.
Вона додає, що грант, який отримала Політехніка, спрямований саме на розробку методичних рекомендацій щодо проектування житлових масивів.
"У нас є термін їх розробки до 30 листопада. Сподіваємось, що це початок роботи, що потім ми отримаємо більший грант, у якому зможемо розвинути садибу вже на проектному рівні. Тоді, якщо будуть, наприклад, кошти ЄС на відновлення України, їх можна буде швидко реалізувати. Адже те, як виглядала Варшава після виходу з війни, дуже схоже на те, як виглядають сьогодні багато міст України.
Відбудова будинків – це лише одне із завдань, там також знищено музеї, театри та все, що становить ідентичність українців. Крім того, дороги, мости, енергетична інфраструктура... Потреби у реконструкції величезні", – пояснює Анна Марія Вєжбіцька.
Читайте найважливіші новини для українців про життя у Польщі у нашому телеграм-каналі та на сторінці у фейсбук.
