Такий вибір Дмитро зробив, оскільки має польське коріння. Та умови для створення власного бізнесу навіть з картою поляка видалися складними.
Дмитро з родиною — біженці першої хвилі війни. Чоловік родом зі сходу України, із села Миргород Донецької області. Зараз воно перебуває лише за 30 кілометрів від лінії фронту. Ще у 2014 році життя там стало небезпечним, бо росіяни часто провокували українську армію на вогонь.
"Коли вітер дув у нашу сторону, ми весь час чули "феєрверки", — розповів Дмитро wyborcza.pl. — Я не хотів, щоб мої троє дітей росли в таких умовах". Багато миргородців переїхали в спокійніші куточки України. А Дмитро вирішив емігрувати до Польщі, оскільки має польське коріння.
Грошей від продажу будинку вистачило на тримісячну оренду квартири в Глівіце. Дмитро швидко знайшов роботу на заводі, його дружина підробляла шиттям. "Незабаром з’явилися думки про власний бізнес, але умови для українців, навіть з картою поляка, були складними", — каже чоловік.
Дмитро розповідає, що на початку війни дійшов висновку, що ризик вартий того. Щоправда, були вагання щодо того, який бізнес створювати у Польщі.
"Коли я працював на заводі, дружина напекла мені вареників. — розповідає Дмитро. — Пригостила ними друзів-поляків і страва їм дуже сподобалася. У Польщі таке не готують". Тоді пара і визначилася з напрямком свого бізнесу.
Українські вареники готують з дріжджового тіста, а потім смажать на сковороді. Начинка на вибір: може бути квашена капуста, яйце із зеленню, картопля, варення, варений горошок або сир. "Ми з дружиною почали шукати рецепти, розкопали бабусині записки, розпитали друзів, обдзвонили старших жінок із родин. І так почали експериментувати", — розповідає Дмитро.
Наїдки Дмитро з дружиною продають з фургона. Під час канікул їм допомагає старша донька.
"Коли почали торгувати, то купували тільки українці, — розповідає Дмитро. — Згодом ними зацікавилися і поляки. Невдовзі ми розширили свою пропозицію і зараз наші пиріжки з капустою — це хіт серед поляків".