Понад 360 тисяч дітей з України навчаються в польських школах, зазначають експерти Краківського економічного університету. Найбільші проблеми – незнання мови та відсутність мотивації до навчання, повідомляє krakow.wyborcza.pl.
Біженці мають проблеми з інтеграцією
Краківський Економічний Університет разом із Малопольським фондом соціальної економіки та бізнес-спільнотою Кракова заснували Центр української інтеграції.
"Це програма допомоги інтеграції для наших гостей з України в Кракові. Вона має на меті підтримку громадських організацій Кракова та доповнення ролі муніципальних установ. Це платформа для співпраці різних середовищ, у тому числі й бізнесу", – зазначив Рафал Сулковський, керівник проекту.
Він додав, що Центр є підтримкою для координаторів, установ допомоги та приватних структур, а тепер також, завдяки співпраці з Міжнародною організацією з міграції, місцем, де українські жителі Кракова можуть інтенсивно вивчати польську та англійську мови. KCIUK також є командою аналітиків, які створюють систему збору та обробки даних, створення звітів та прогнозів.
За даними системи PESEL відомо, що сьогодні в Польщі проживає понад 519 тисяч біженців з України, які не досягли 18 років. Це аж 7 відсотків всієї молоді такого віку у Польщі. У польських школах навчається аж 360 тисяч українських дітей.
Українські діти у школах Малопольщі: батьки не заохочують дітей
Дані Міністерства освіти і науки від 3 жовтня 2022 року свідчать, що в початкових школах Малопольщі навчається 10 981 учень-біженець з України. У І-ІІІ класах навчався 3661 учень, у ІV-VІІІ класах – 5950 учнів. Більшість дітей та молоді, які приїхали до Польщі після 24 лютого, – це люди, які продовжують навчання у початковій школі, свідчить статистика.
Під час зустрічі представників МОН, освітніх інспекторів, громадських організацій та органів місцевого самоврядування експерти обговорювали виклики польської освітньої системи в умовах напливу школярів з України.
"Проблеми, які діагностують експерти, включають переповненість шкіл, що призводить до зниження якості навчання, та відсутність правової бази, яка б дозволяла залучати дітей та молодь з України, які офіційно не є учнями школи, до спільної діяльності", – зазначив ректор.
Серед інших проблем – відсутність інформації українською мовою про можливості здобуття освіти в польській системі, труднощі у налагодженні контакту з батьками та опікунами учнів-біженців, відсутність доступу до навчальних матеріалів (зокрема, підручників для вивчення польської мови), а також відсутність у консультаційних пунктах психолого-педагогічного персоналу, який володіє українською та російською мовами.
Сільські школи краще підготовлені до прийому учнів-біженців, ніж міські школи. У сільській місцевості також вищий рівень інтеграції дітей у групи польських однолітків. Проблемою є також те, що учні сприймають навчання у польських школах як тимчасове, а також часто поєднують його з продовженням навчання в українській школі в дистанційній формі.
Крім того, не всі батьки з України розуміють польську освітню систему і не відчувають потреби мотивувати та заохочувати дітей до навчання в школі. Відтак, експерти радять організовувати зустрічі для батьків з України з культурним асистентом, який надаватиме інформацію про те, якою допомогою можуть скористатися діти, де і яка інформація знаходиться в електронному реєстрі, що очікується від них та їхніх дітей у школі.
