Учні польських шкіл готуються до двотижневої перерви у навчанні. Першими розпочнуть канікули навчальні заклади Люблінського, Лодзького, Підкарпатського, Поморського та Сілезького воєводств.
Варшава. Столичні школярі підуть на канікули останніми
Час проведення шкільних канікул у Польщі залежить від воєводства. З 14 по 29 січня відпочиватимуть учні Люблінського, Лодзького, Підкарпатського, Поморського та Сілезького воєводств. Про це нагадує Polskie Radio 24.
З 21 січня по 5 лютого – учні Підляського воєводства та Вармінсько-Мазурського.
З 28 січня по 12 лютого перерву в навчанні матимуть школи Куявсько-Поморського, Любуського, Малопольського, Свєнтокшиського та Великопольського воєводств.
З 11 по 26 лютого надійде черга Нижньосілезького, Мазовецького, Опольського та Західнопоморського воєводств.
Наступних канікул слід очікувати на Великдень. Вони триватимуть з 6 до 11 квітня.
Які проблеми мають українські учні в польських школах?
Краківський Економічний Університет разом із Малопольським фондом соціальної економіки та бізнес-спільнотою Кракова заснували Центр української інтеграції. Про це повідомляє krakow.wyborcza.pl.
Центр є підтримкою для координаторів, установ допомоги та приватних структур, а тепер також, завдяки співпраці з Міжнародною організацією з міграції, він став місцем, де українські жителі Кракова можуть інтенсивно вивчати польську та англійську мови. KCIUK також є командою аналітиків, які створюють систему збору та обробки даних, створення звітів та прогнозів.
За даними системи PESEL відомо, що сьогодні в Польщі проживає понад 519 тисяч біженців з України, які не досягли 18 років. Це 7% від усієї молоді такого віку у Польщі. У польських школах навчається аж 360 тисяч українських дітей.
Під час зустрічі представників МОН, освітніх інспекторів, громадських організацій та органів місцевого самоврядування експерти обговорювали виклики польської освітньої системи в умовах напливу школярів з України.
Серед проблем - переповненість шкіл, що призводить до зниження якості навчання, та відсутність правової бази, яка б дозволяла залучати дітей та молодь з України, які офіційно не є учнями школи, до спільної діяльності. Також окреслили такі інші проблем – відсутність інформації українською мовою про можливості здобуття освіти в польській системі, труднощі у налагодженні контакту з батьками та опікунами учнів-біженців, відсутність доступу до навчальних матеріалів (зокрема, підручників для вивчення польської мови), а також відсутність у консультаційних пунктах психолого-педагогічного персоналу, який володіє українською та російською мовами.
