Пункт прийому на станції Warszawa Wschodnia огороджений і охороняється. Всередині два великих опалювальних намети та бараки з туалетами. У наметі — з одного боку столи, з іншого — ліжка. Цим пунктом прийому біженців керує норвезька неурядова гуманітарна організація NRC (Норвезька рада у справах біженців). На цей вокзал прибувають біженці, які автобусами та потягами тікають з окупованих територій України на Захід. Каєтан Врублевський з фундації "Асиметристи" з початку війни в Україні приймає біженців у цьому пункті. Він розповів OKO.press про людей, яких зустрічає.
Як люди з окупованих територій потрапляють до Польщі?
"Через Росію. Є два маршрути — або латвійсько-литовський, або білоруський. Зазвичай це безпечніше, ніж під обстрілами через Україну. Але бувають різні історії. Не так давно на латвійському кордоні утворилася черга з кількох сотень людей. Приїхали російські спецслужби і вивезли цих людей хтозна-куди", — розповідає Каєтан Врублевський.
За його словами, з окупованих територій українців "витягує" команда волонтерів, яка співпрацює з мережею російських, білоруських та українських організацій. В першу чергу цим займається організація "Рубікус", яка опікується всім: від встановлення місця реєстрації до визначення адреси, де ці люди проживатимуть на Заході.
"Люди, які хочуть втекти з України, зв’язуються з ними через соцмережі та отримують адреси відправлення автобусів. Люди записуються і чекають транспорт. На кожний стоїть черга по кілька тисяч осіб. Хто дочекається, тому пощастить їхати на захід, у Європу", — пояснює волонтер.
Хто прибуває до пункту на Warszawa Wschodnia?
За словами Каєтана, люди, які втекли від війни, прибувають на вокзал потягами і автобусами. У деякі тижні до Варшави приїздять чотири таких автобуси (в одному — 40-60 людей), але буває й по три на день. "Масштаби величезні, — каже представник фундації "Асиметристи". — Кожна людина, яка виходить з автобуса, — окрема історія. Всі вони після виснажливої ??дороги. Більшість із них не мають плану, куди їм податися. Вони все життя залишили в Україні, вони в шоці. Але і повертатися їм нікуди".
Каєтан Врублевський розповідає, що нерідко до них потрапляють люди з фільтраційних таборів. А нещодавно тут допомогли 17-річному хлопцю, якому російська ракета потрощила ногу.
"Кілька місяців тому до нас приїхала сімейна пара, яка з донькою тікала з Маріуполя. Їхній син воює, він український прикордонник. Росіяни стріляли по їхньому авто і дочка отримала важкі поранення. Вони опинилися в лікарні на російському боці. За станом здоров'я дівчинка була змушена залишитися в Росії, а подружжю якось вдалося потрапити до Польщі. Вони вийшли на Wschodnia і через три дні прийшли на допомогу на вокзал. Жінка сказала мені: "Я плакала два дні. Але на третій я вирішила, що мені просто потрібно братися до роботи", — пригадує волонтер.
