Деякі українці у Польщі досі проживають у центрах колективного розміщення через те, що вони не можуть самостійно орендувати житло. Правозахисники та громадські активісти вважають, що зміни до закону про біженців, які зобов'яжуть цих людей відшкодовувати частину виплат за проживання, лише ускладнять їм життя.
"Новий закон може призвести до зубожіння частини біженців"
Законопроект, який передбачає стягування плати за проживання біженців з України у центрах колективного перебування, погано проаналізований громадськими та неурядовими колами, які допомагають громадянам України. Про це Newseria Biznes розказав віцепрезидент Польсько-української господарчої палати Даріуш Шимчиха.
"Загалом ідея здається слушною, щоб ті, хто до нас приїхав і перебуває тут кілька місяців, максимально асимілювалися. Але правда в тому, що до нас прибуло багато жінок, жінок з дітьми та людей похилого віку, які мають проблеми з працевлаштуванням на польському ринку. Не всі ці норми підходять для них. Ми вважаємо, що деякі з них можуть призвести до зубожіння великої частини біженців з України", – сказав Шимчиха.
Зміни до закону мають зменшити витрати, які несуть польські платники податків, а також соціально активізувати громадян України.
Відповідно до положень документа, з березня цього року громадяни України, які перебувають у Польщі понад 120 днів, покриватимуть 50% витрат на проживання та харчування, але не більше 40 злотих на особу за день. Українці, які проживають у Польщі понад 180 днів, сплачуватимуть 75% витрачених на них коштів, але не більше 60 злотих з особи на день.
Також зміни передбачають, що можливість користуватися колективним житлом залежатиме від наявності номера PESEL.
Хто не платитиме за проживання?
Зміни до закону про біженців звільняють від сплати за проживання та харчування осіб, які не можуть працювати, наприклад, через інвалідність, пенсійний вік, важку життєву ситуацію, вагітність або потребу піклуватися про дітей.
В Amnesty International занепокоєні нерозумінням того, за якими критеріями визначатимуть складність життєвої ситуації біженця, оскільки жодних критеріїв для такої оцінки в правилах не зазначено.
На думку Даріуша Шимчиха, ситуація з українцями показує, що Польщі потрібна комплексна міграційна політика.
"У Польщі відсутня міграційна політика, тобто базовий державний документ, який би описував правила розміщення іноземних гостей та їхньої асиміляції. Цей документ має бути пов’язаний з потребами польського ринку праці, співвіднесений з освітніми планами. Він також мав би створити безпечну базу для всієї спільноти громадських організацій, які працюють з мігрантами", – каже віце-президент Польсько-української господарчої палати.
