Увагу на українських підлітків, які самі опиняються в Польщі, звернула Адріана Поровська, президентка Каміліанської місії соціальної допомоги. В ефірі TOK FM вона розказала історію хлопця, який покинув Україну за два дні до нещодавнього ракетного обстрілу Дніпра.
"У них немає нічого, у них також немає віри"
"Його батько зі зрозумілих причин не зміг виїхати, а мати доглядає за будинком. Цей хлопчик опинився на Західному вокзалі у Варшаві. Тож ми почали шукати для нього прийомну сім’ю. Потрібне було місце, де він міг би безпечно перебувати, щоб ним не скористалися жорстокі люди. Ці діти втратили все – безпеку, друзів, родину. У них немає нічого, у них також немає віри, що буде інакше", — розповіла Адріана Поровська.
Адріана Поровська тримає у Варшаві притулок для безпритульних. Перші два місяці вона допомагала біженцям на вокзалах.
"Оскільки діти з України потрапили під мою опіку, мені потрібен був час, щоб вийти з ними в парк чи старе місто. Я поїхала у місто і була дуже здивована, бо виявилося, що місто живе і що не всі живуть на вокзалі. Це було моє перше зіткнення з реальністю", – каже активістка.
Жінка додає, що її організація відчуває все менше допомоги від поляків. А життя повертається до довоєнного стану.
Ведучий ТОК FM зауважив, що "поляки втомлюються". "Зовсім недавно я була в одному з магазинів – там була реклама польською, а потім повторилася українською. Хтось прокоментував: "Чому ця реклама на кацапській мові?". Я була настільки здивована, що просто витріщилася на чоловіка. Принаймні він почувався дурнем", — каже активістка.
За її словами, такі негативні голоси з'явилися ще з хвилею перших біженців. Але тоді їх просто не чули.
"Раніше позитивних коментарів було багато, тож погані просто губилися в морі хорошого. Зараз люди просто не реагують, коли хтось заперечує надання допомоги", – каже вона.
Брошури для учнів з України допоможуть у разі проблем в школі
Польський міграційний форум видав спеціальну брошуру для дітей-біженців. У ній пояснюють, як впоратися з травмою та емоціями, до кого звертатися у разі проблем у школі. Адже іноді польські вчителі вимагають від дітей занадто багато. Брошура розрахована на маленьких українців, а також білорусів, сенегальців та афганців, пише miasta.tokfm.pl.
"Вчителька хімії ставиться до моєї доньки так, наче вона від народження розмовляла польською. А мову вона вивчає лише 10 місяців. Вона ще погано розуміє. То як же їй розуміти хімію цією, все ще чужою мовою? Настя зривається і плаче, а я не можу пояснити вчительці, як їй страшно і важко", — розповідає Ольга, мама учениці з України.
У брошурі як діти, так і їхні батьки, знайдуть поради, як діяти в таких ситуаціях. Тут також є інформація про те, як організм реагує на складні та драматичні ситуації, зокрема на війну. Крім того, пояснено, яку важливу роль відіграє наше дихання під час сильного страху чи паніки.
