З 1 березня частина біженців з України, які перебувають у центрах колективного розміщення, частково платитиме за своє проживання та харчування. Вартість не повинна перевищувати 40 злотих за добу. В Новій Руді це становитиме 35 злотих.
Барбара Пострах, координаторка допомоги українським біженцям у Новій Руді очікує на вказівки від губернатора, оскільки важко зрозуміти, як правильно реалізувати пункти нововведення. Про це пише nowaruda24.pl.
"Є перелік осіб, які звільнені від цих зборів. Серед них: особи, які мають інвалідність, жінки старші 60 років, чоловіки віком від 65 років, вагітні жінки або жінки, які виховують дитину до 12 місяців, одинокі особи, які опікуються не менше трьома дітьми, неповнолітні та особи, які перебувають у складній життєвій ситуації і не можуть сплачувати кошти. У списку також є особи, які мають прийомну сім’ю, тимчасову опіку або особи, які доглядають за людиною, яка має підтверджений ступінь інвалідності", – повідомляє Барбара Пострах.
Вона каже, що, наприклад, немає нормативно-правового акту, на підставі якого можна зробити висновок, що особа перебуває у складних життєвих обставинах і не зможе нести витрати.
Тим часом пані Барбара проаналізувала, що з 150 мешканців центру колективного розміщення в будинку відпочинку CTS у Слупці лише 52 особи мають сплачувати 50% вартості проживання та харчування. Закон каже, що це не більше 40 злотих, у випадку з Новою Рудою плата має становити 35 злотих.
На думку мера Нової Руди Томаша Кілінського, це виклик для місцевої влади та для біженців. Оскільки деякі з них не працюють з різних причин, тому платити за перебування в центрах може бути складно. Також він не знає, що робити з людьми, які відмовлятимуться платити.
У Польщі визначили міста, у яких проживає найбільше українців. Основними пунктами призначення для біженців були найбільші міста Польщі. Нині у Варшаві проживає понад 100 тисяч українців, які втекли від війни. Далі йдуть: Вроцлав (44,5 тисяч), Краків (31 тисяча), Познань (26 тисяч), Гданськ (17 тисяч) і Лодзь (16 тисяч).
Середній показник зниження кількості біженців по повітах становив 30%. Найменший відплив українців був в Лодзі та Щецині – 10%.
Повіти, з яких пропорційно виїхало найбільше українців, порівняно з піком, були переважно у Підляському, Підкарпатському, Люблінському та Мазовецькому воєводствах, пише portalsamorzadowy.pl.