Термін подання ПДФО з доходів фізичних осіб і в Польщі, і в Україні закінчується наприкінці квітня. Проте ніколи досі така велика кількість біженців із-за східного кордону не стикалися з дилемою: з якою податковою розрахуватися, пише Rzeczpospolita.
За даними видання, коли український біженець перебуває в Польщі понад 183 днів і продовжує працювати (наприклад, дистанційно) на українського роботодавця, останній, як правило, повинен припинити стягувати ПДФО. Біженець має почати сплачувати ці аванси польській податковій інспекції та подати тут річну податкову декларацію. Найчастіше аванси, ніби за інерцією, йдуть до української податкової. Але польська також може вимагати своє.
Якщо українець працює у польській фірмі цієї проблеми немає, тому що польський роботодавець вносить передоплату до податкової служби Польщі. Але, як зазначив Анджей Марчак, податковий радник і партнер KPMG, іноді біженці також отримують дохід в Україні.
Багато польських роботодавців хотіли б допомогти їм. Однак сьогоднішні положення Закону про податок на доходи фізичних осіб або податкової угоди з Україною не пояснюють чітко, чи є ці особи податковими резидентами Польщі та в якій країні вони повинні подавати річну декларацію на весь свій річний дохід, зазначає Марчак.
Йдеться про так зване податкове резидентство, яке – простими словами – відносить людину до країни, яка є "центром її життєвих інтересів".
"Визначення такого місця проживання стає дуже складним або неможливим, коли, наприклад, жінка з дітьми виїжджає до Польщі, а її чоловік залишається в Україні", – повідомляє видання. Згідно з останніми статистичними даними Міністерства сім’ї, у Польщі перебуває близько півтора мільйона українських біженців, серед них близько півмільйона дітей.
Видання поцікавилося у Міністерства фінансів, чи будуть змінені в нинішній ситуації правила ПДФО або польсько-українська податкова угода 1993 року.
У Міністерстві фінансів заявили, що не передбачають таких змін, однак з’являться додаткові пояснення.
"Ми розглядаємо можливість видання додаткового посібника щодо визначення податкового резидентства громадян України в Польщі", - повідомляє Мінфін.
"Як правило, особа, яка стала польським податковим резидентом і отримує винагороду з-за кордону, повинна почати сплачувати аванс ПДФО в Польщі. Це також стосується українських податкових резидентів, якщо вони перевищили 183 дні перебування в Польщі на рік (або відповідають іншій умові, що зумовлює оподаткування в Польщі). Вони повинні сплатити їх разом з відсотками якнайшвидше, наприклад, під час щорічного розрахунку податків", — пояснює Йоанна Наркевич-Тарловська, радник з питань оподаткування, директор Vialto Partners.
За її словами, податкові органи Польщі мають п’ять років, щоб перевірити, чи виконала людина це зобов’язання. Такі зобов’язання також застосовуються біженців з України та випливають із Закону про ПДФО та польсько-української угоди про уникнення подвійного оподаткування.
"Ця угода та Закон про ПДФО мають бути постійними актами, встановленими на багато років. Однак міністр фінансів може у ситуації, виправданій суспільним інтересом або важливим інтересом платників податків, утримуватися від стягнення податку з окремих груп платників податків. Поки що Мінфін не скористався своїм правом, але згідно з розпорядженням, воно все ще є. Чи є підтримка українських біженців суспільним інтересом чи виправдана важливим інтересом платника податків – це питання оцінки", — сказала експертка.