Половина громадян України зізнаються, що відчувають сум і депресію після втечі з країни через війну. Серед найбільших проблем за кордоном називають неналежні житлові умови та відсутність грошей.
Українка зізналася, що збирала в Німеччині пляшки
Голова FRA Майкл О'Флаерті каже, що агресія проти України спричинила найбільшу гуманітарну кризу в Європі з часів Другої світової війни. Більшість біженців — жінки з дітьми. При цьому кожна друга українка залишила чоловіка або партнера в Україні, деякі залишили і дітей, пише wydarzenia.interia.pl.
Дослідження FRA показують, що 76% дітей перетнули кордон з матір’ю, кожна десята – у супроводі іншого члена родини. Були випадки, коли неповнолітні подорожували самі.
Серед найбільших проблем за кордоном українці називають зокрема відсутність належних житлових умов. 58% відсотків респондентів живуть у приватних будинках чи квартирах, деякі в центрах і готелях, які підготувала влада.
Українці називають такі основні побутові незручності:
- відсутність приватного життя,
- необхідність ділитися кухнею та ванною кімнатою з незнайомцями,
- відсутність тихого місця для навчання дітей.
Важливою проблемою серед біженців є брак грошей. На неї вказує 79% респондентів. Одна з жінок розповіла під час опитування, що приїхала з родиною до Німеччини 13 березня. Перші соціальні виплати отримали лише 9 травня. До цього часу вони були змушені збирати пластикові пляшки та банки зі смітників і здавати їх, аби купити їжу.
Лише чверть опитаних FRA українських біженців здатні оплачувати поточні витрати із зарплати. Так, 33% з них працюють і заробляють. Дехто працює на своїх постійній роботі онлайн. Для 52% українців в Німеччині та 41% в Чехії основним джерелом доходу є соціальні виплати.
В яких країнах серед українців найгірше з мовою?
Кожен другий біженець працює нижче своєї кваліфікації та освіти.
"Я відчуваю себе розбитою і виснаженою. Після 20 років роботи бухгалтером я працюю прибиральницею. Щоб знайти іншу роботу, маю вивчити мову, але я не маю на це ані часу, ані сил", – розповідає українка, яка опинилася в Польщі.
Однією з перешкод для отримання кращої роботи дослідники називають незнання мови. Також цей чинник впливає на відмову від здобуття освіти чи продовження лікування. Чверть респондентів взагалі не знають мови країни, в якій оселилися. Найбільший відсоток таких в Естонії, Румунії та Угорщині, найменший, через схожість мови, у Польщі, Чехії та Словаччині. Лише 23% вивчають мову нової країни. Частіше це молодь.
