чВидання Krytyka polityczna пише, що українки одразу голосно заговорили про зґвалтування росіянами. З березня 2022 року збираються свідчення та розшукуються самі злочинці. Тим часом у Польщі, де не заведено говорити про зґвалтування, пам’ятну дошку про жертв масових зґвалтувань під час Другої світової війни встановили лише в серпні минулого року.
Аборти в Європі. Українки не можуть потрапити на процедуру
"Де б він не був, президент Зеленський говорить про злочини проти мирного населення, про зґвалтування жінок і дітей, дівчат і чоловіків. "Найдешевша зброя війни" мало коштує, а відновлюватися після такого досвіду вкрай важко", - пише авторка видання.
Вона додає, що за кордоном не всі країни розуміють українських жінок. У своїх висновках вона посилається на травневий звіт "Криза в охороні здоров’я: перешкоди для доступу до послуг репродуктивного та сексуального здоров’я для українських біженок у Польщі, Румунії, Словаччині та Угорщині". У ньому йдеться про те, що аборти, перинатальний догляд і контрацепція – це послуги, до яких важко отримати доступ через расизм, мізогінію або релігійний фундаменталізм, спрямований на жінок-біженок. У результаті багато жінок відмовляються від обстеження та піклування про власне здоров'я або повертаються до охопленої війною країни, де доступ до потрібної їм медичної допомоги легший.
У Польщі та Угорщині таблетка, яку можна приймати до 72 годин після статевого акту, відпускається тільки за рецептом. А переривання вагітності, за деякими винятками, взагалі неможливе, незалежно від стану здоров’я матері та плоду.
"Хоча в Словаччині аборти дозволені без пояснення причини до 12-го тижня, а в Румунії навіть до 14-го тижня, повага до репродуктивних прав і доступ до медичної допомоги для жінок-біженок там настільки ускладнені, що українські жінки вирішують повернутися до країна", — пише авторка.
"Ми не будемо допомагати українським жінкам робити аборти"
Депутатка сейму Аніта Кухарська-Дзєдзіч свого часу подала проект змін до закону, які б дозволили легальні аборти жертвам зґвалтувань на війні. Тоді вона почула: "Ми не будемо допомагати українським жінкам робити аборти в Польщі".
"Я також чула зневажливі слова, що хотіла "влаштувати принагідно аборти для польських жінок, вирішуючи це питання для українок", - розповідає депутатка виданню „Krytyka polityczna".
"У польській лікарні шестимісячній дитині зробили реконструкцію ануса після зґвалтування, а його матір у цей час активісти везли назад в Україну, щоб дати їй таблетки для аборту. Тому що в Польщі немає доступу до легального аборту навіть для жертв зґвалтування. Це жахлива підлість", – каже Аніта Кухарська-Дзедзіч.
Конституційний трибунал Польщі не забороняє аборт у разі зґвалтування. Але для цього прокуратура має провести слідство і довести цей факт. Часто слідство триває так довго, що робити процедуру запізно.
