Польські військові дійшли висновку, що армії треба працювати над розширенням добровольчих резервів, зміною підходу до розподілу матеріально-технічного резерву, відпрацюваннням проведенням активних дій, а також постановкою особливого акценту на медичній підготовці солдатів.
Генеральний командувач відділів Збройних сил Польщі генерал-лейтенант Вєслав Кукула каже, що важливо не потрапити в "пастки сприйняття": "Бо якщо ми некритично сприймемо певні висновки, то почнеться підготовка до війни, яка вже відбулася". За його словами, необхідно "створювати майбутній конфлікт і можливості, які не використовувалися, але будуть використовуватися".
Війна, яка зараз триває, не може бути прикладом для точного наслідування: потрібно робити висновки з операцій, які проводять в Україні, а не копіювати їх. Так, наприклад, заходи, які проходили на першому етапі російського вторгнення, відбувалися на великій території та мали велику глибину. А самі польові умови (особливо навесні та восени) обмежували прохідність лише визначеними дорогами. Таким чином, в один час року велася маневрова війна, а в інший — практично окопна. Польща не має такого резерву місцевості, а тому польські війська повинні бути швидшими, вони повинні негайно реагувати і не допустити прориву лінії оборони.
У Польщі також звертають увагу на те, що в перші дні війни сильним атакам буде піддана логістична система. Так було в Україні, де росіяни здійснювали рейди насамперед на матеріальні бази часів СРСР, навіть коли ті вже не використовували. Таким же чином будуть знищені і польські склади, місцезнаходження яких росіянам відомо. Польща готується до цього, будуючи невеликі склади, наприклад, у військових частинах, щоб тактичні запаси не були централізовані.
Війна в Україні змінила спосіб використання техніки, кажуть військові. Прикладом цього є російські системи радіоелектронної боротьби. Спочатку їх використовували для дезорганізації українських військ, але при цьому росіяни заважали діям власних підрозділів. Однак згодом обладнання РЕБ було переміщено глибше на позиції, щоб захистити їх від атак безпілотників. Таким чином обладнання змінило своє призначення з наступального на оборонне і той самий інструмент використовували по-різному.
Змінилася й оцінка Росії, яка вважалася сильною в артилерійському плані. Однак виявилося, що 122-мм і 152-мм артилерія РФ має набагато меншу дальність, ніж західна 155-мм артилерія. Отже, НАТО виграє з радіусом дії. Ця перевага також стає більш суттєвою завдяки системам HIMARS. Їхнє використання, навіть у такій невеликій кількості, як в Україні, змусило росіяни відвести свої матеріально-технічні пункти та командні пункти більш ніж на 100 кілометрів від лінії зіткнення, а це — велике обмеження в діяльності.