Фільми без дубляжу: як це працює у Польщі та чи прийнятно для України? [АНАЛІТИКА]
Більшість кінопоказів у Польщі мають оригінальну озвучку. Субтитрування є найпоширенішим методом перекладу фільмів, які виходять на великий екран, тому що дозволяє швидше підготувати переклад. Для дубляжу потрібен не тільки якісний переклад, а й актори, які озвучать потрібних героїв, і команда фахівців, що працюють над звуковим супроводом.
Значну роль у виборі саме оригінальних озвучок відіграє і мова. Видання POLITYKA пояснює , що хороше володіння англійською вже стало чимось обов'язковим у польському суспільстві, і відверто визнавати недоліки в цьому плані, навіть обравши дубльований екран, - привід для глузувань. Фанатики кіно часто кажуть, що якщо хтось дорослий, йому має бути достатньо субтитрів.
Важливими є й емоції. Почасти, актори дубляжу не могли якісно озвучити фільм. Переклад розмов героїв фільму не завжди передає той сенс, який був закладений сценаристом.
Якщо говорити про телебачення, то найпоширенішим методом є одноголоса озвучка.
"Шрек" зробив революцію у польському дубляжі мультфільмів
Зовсім інша історія з мультфільмами та сімейними фільмами. Озвучений переклад не сприймається більшістю польських глядачів серйозно через асоціацію саме з анімованими фільмами. Дубляж має важливу перевагу перед субтитрами - він підходить всім, - пише портал Fragile. Субтитри не дають можливості дітям, які не вміють читати або читають повільно, зрозуміти мультик. Однією з головних особливостей дубляжу є створення ілюзії того, що фільм створено мовою перекладу. Дорослих глядачів не так легко обдурити, але у випадку з дітьми зберігати цю оману можливо і навіть бажано.
Захват у польського глядача викликав мультфільм «Шрек» (реж. Ендрю Адамсон і Вікі Дженсон) 2001 року в перекладі Бартоша Вежбенти та режисерки Йоанни Візмур. Fragile зазначає, що польський дубляж можна поділити на дві епохи – до Шрека і після Шрека. Старі вимоги польської школи дубляжу поступилися місцем свободі перекладу та культурно-мовним адаптаціям, спрямованим на створення гумористичного ефекту. В дубляжі Шрека є елементи, введені лише для того, щоб привернути увагу зрілого глядача, як-от висловлювання Віслюка «Кожен може літати», що є алюзією до пісні "Кожен може співати" у виконанні актора Єжи Штура у 1977 році. Вплив тенденцій, встановлених Шреком, можна побачити в дубляжі більшості фільмів, що були озвучені після нього.
Не усі європейські країни "відреклися" від дубляжу фільмів
На відміну від Польщі, інші європейські країни активно використовують дубляж. Переважно Франція, Італія, Німеччина та Іспанія найбільше асоціюються з дубляжем. Ці чотири країни іноді називають групою FIGS (France, Italy, Germany, Spain), яка сягає перших днів європейського дубляжу. Портал Fragile пояснює причину популярності озвучки перекладу у цих країнах.
У Франції позиція дубляжу була результатом зусиль зберегти позицію французької мови як lingua franca (функціональний тип мови, що використовується для спілкування між носіями різних мов в умовах обмежених соціальних контактів) та турботи про її цілісність перед обличчям американського впливу. Для цієї мети студія в Жоїнвілі була відповідно адаптована і стала центром французького дубляжу.
Водночас в інших трьох країнах ситуація була зовсім іншою. Італією, Німеччиною та Іспанією правили фашистські режими. Мова є важливою для збереження єдності та автономії - диктатори, які правили цими країнами, усвідомлювали це. Особливо важливо це було в Італії, розділеній різними діалектами. У результаті, імпорт фільмів контролювався урядом, а дубляж став необхідністю. Це, своєю чергою, заклало основи сьогоднішнього домінування дубляжу в Західній Європі.