Говорячи про очікування щодо саміту НАТО наступного тижня, аналітик ICDS в інтерв’ю PAP звертає увагу насамперед на необхідності вжити всіх потрібних кроків для виконання зобов'язань, взятих рік тому.
"Також буде надзвичайно важливо узгодити нові оборонні плани, взяти на себе зобов’язання виділити більше ресурсів на оборону та розгорнути більше сил на кордонах Альянсу", — каже він.
За його словами, другим ключовим питанням буде визначення ролі НАТО в довгостроковій обороні України.
"Перш за все, необхідно задовольнити військові потреби Києва, щоб відновити територіальну цілісність держави – що є необхідною умовою для майбутнього членства. Це може бути, наприклад, зобов’язання озброювати Україну стільки, скільки буде потрібно, навчання українських воїнів, нарощення виробничих потужностей сектору оборони або постачання Києву мобільних тактичних ракетних комплексів ATACMS", – перераховує Лоренс.
Експерт каже про ще одну важливу річ, яку він очікує від саміту НАТО.
"Очікується, що буде представлено більше, ніж туманна обіцянка членства в невизначеному майбутньому. Це може бути офіційна заява про те, що Україна буде членом НАТО, продовжуючи процес без Плану дій щодо членства (ПДЧ) або представлення графіка, пов’язаного з розвитком ситуації на фронтах в Україні. Ще одним кроком могло б стати призначення Ради Україна-НАТО, яка б тісніше зв’язала країну з структур Альянсу", — пояснює експерт з безпеки ICDS.
Союзники по НАТО визнали, що Польща та країни Балтії адекватно оцінювали російську загрозу. Однак, схоже, їм складніше прийняти той факт, що зараз ці країни мають правильні відповіді на запитання, як поводитися з Росією.
Експерт вважає, що з точки зору Польщі, Литви, Латвії та Естонії реалізація політики зміцнення цієї частини Альянсу є повільнішою та менш всеосяжною, ніж очікувалося. "Зміни щодо присутності НАТО у цьому регіоні — еволюційні, а не революційні", — дорікає він.
При цьому, коментуючи період між останнім самітом НАТО в Мадриді та 11-12 липня у Вільнюсі, Лоуренс наголошує, що Європейський Союз залишаються сильними та єдиними перед лицем російської агресії проти України, а сама Росія стала слабшою у військовому відношенні, хоча й не менш непередбачуваною.
"Можливе розміщення ядерної зброї в Білорусі є очевидною загрозою для північного флангу НАТО; у ширшій перспективі загрозою залишається війна проти України, яка призвела до деградації європейської системи безпеки", — констатує Лоуренс.