"Наші Церкви вже понад п’ятдесят років підтримують процес польсько-українського примирення. Я пишаюся тим, що Католицькі Церкви є серцем і двигуном шляху взаємного примирення, прощення та зцілення ран минулого. Було підписано багато декларацій, проголошено багато проповідей. Було виявлено багато жестів взаємної доброти", — сказав Блаженніший Святослав.
За словами Блаженнішого Святослава, Волинська трагедія — це досвід, через який і українська, і польська сторона мають свої травми, свої рани від перенесених страждань. "В такій ситуації процес примирення — це не лише спроба примирити наші ідеї чи наші суспільно-політичні чи церковні точки зору. Примирення між нашими народами — це процес загоєння ран, які і поляки, і українці несуть у своїх душах донині. Лікувати біль і травми нелегко. А бальзамом, який справді лікує рани, є взаємний діалог, прощення і примирення, а також молитва — присутність Церкви як доброї матері, яка обіймає, супроводжує і зігріває своїм теплом тих, хто замерз від почуття болю чи ненависті", — заявив він. Про це пише dorzeczy.pl.
Глава УГКЦ додав, що нові обставини, викликані війною, як це не парадоксально, створили нові можливості, щоб іти далі в цьому процесі. За словами священника, те, що сталося минулого року, коли поляки відкрили свої серця, свої домівки для біженців з України, є "чимось надзвичайним".
"Попередні травми зникли, а на їхньому місці з’явилася можливість завести особисту дружбу. Те саме можна сказати і з українського боку. Український народ відчуває поляків як найкращих друзів. Ми знаємо, що поляки завжди підтримують Україну, що вони як співвітчизники і найближчі товариші, на яких можна покластися, вони наші друзі і наші брати. Зараз ми можемо будувати нові відносини, які народжуються на наших очах. Зараз ми будуємо нову пам’ять, яка, як каже Папа Франциск, є позитивною пам’яттю. І, на мою думку, це дар Божий, яким ми повинні скористатися, щоб не залишатися рабами минулого, а будувати краще майбутнє, яке на нас чекає", — заявив Святослав Шевчук.
Блаженніший Святослав підкреслив, що немає справжнього примирення без знання правди, тому важливо вивчати минуле та історію народу, а також шукати істину. Для християн пізнання істини — це процес зцілення, очищення і навернення.
"Мої попередники вже казали, що навіть коли один українець вчинив злочин проти поляка, ми повинні каятися перед Богом. І те саме з польського боку: коли тільки один поляк скривдив українця, то він також має відчути, що повинен стати перед Господом і просити прощення. Це нормально. Це наш спосіб життя, — християнського життя. Ми не ангели, а люди, плоть і кров, і це потрібно прийняти", — зауважив Глава УГКЦ.
Предстоятель перестеріг перед постійним роз’ятрюванням спільних історичних ран та поглибленням болю українців і поляків. "Мудрі громадяни розуміють, що там, де виникає напруженість, треба розвивати дружбу. Якщо ми це усвідомимо — як з українського, так і з польського боку — ми не дозволимо інструменталізувати наші історичні болі. Необхідно будувати суспільні відносини на принципах, які роблять нас усіх кращими, і будувати державу, яка має справді міцний фундамент", — сказав він.