За даними опитування УВКБ ООН, 41% українських біженців за весь час перебування в Польщі лиш раз навідувалися в Україну. Майже половина - щоб побачитися з рідними, адже 33% опитаних сказали, що вдома у них залишилися члени подружжя і/або діти.
71% опитаних українських біженців в Польщі заявили, що сподіваються повернутися додому, але не планують це робити найближчим часом. 17% розглядають можливість повернутися протягом наступних трьох місяців. 8% ще не визначилися, 4% не мають наміру їхати в Україну взагалі. Серед охочих повернутися 88% заявили, що планують їхати до рідного міста або села.
66% зізналися, що основною причиною бажання повернутися в Україну є бажання жити у власній країні в культурно близькому середовищі. Ще 31% опитаних хочуть об'єднання з родиною.
93% респондентів основною перешкодою на шляху до повернення назвали відсутність державного захисту. Серед інших важливих чинників - відсутність доступу до базових послуг у їхній рідній місцевості, наприклад, до електрики, води, закладів охорони здоров’я, освіти, житла та роботи.
Більшість біженців втекли зі східних і південних областей України. Кожен сьомий сказав, що будинок його родини пошкоджений або зруйнований. 6% осіб не знають про долю свого житла.
Майже дві третини зараз живуть у квартирах, які винаймають в Польщі окремо чи спільно з кимось. 13% біженців проживають в готелях чи хостелах. Лише 4% - в місцях колективного проживання.
Варто додати, що 93% опитаних становили жінки. Їхній середній вік - 42,2 роки.
Згідно зі статистикою, багато українців, які виїхали до Польщі після початку повномасштабної війни уже повернулися додому. Але ті, хто залишився, показують високу професійну активність, кажуть експерти з працевлаштування, пише rybnik.com.pl.
Власниця агенції з працевлаштування Worker Service Агнешка Соха зазначає, що багато українських жінок, незважаючи на труднощі, намагаються самостійно утримувати в Польщі сім’ю.
"Так, багато жінок не звикли працювати на виробництві, але, не маючи іншого вибору, беруться за таку роботу. Я дуже захоплююся ними, ціную їхні зусилля та відданість справі. На виробництві працюють люди, які мають безперечно вищу кваліфікацію та досвід, але ми також спостерігаємо, що ці люди через деякий час знаходять кращу роботу. Щобільше, попри численні труднощі, жінки, які втекли від війни в Україні, є дуже хорошими працівницями, і я знаю приклади компаній, які успішно адаптували своє виробництво до жіночої роботи через брак чоловіків з України", – каже Соха.
Українці, які залишилися в Польщі або досі сюди приїжджають, демонструють високу професійну активність.
"Помічаю, якщо раніше іноземці приїжджали до нас на кілька місяців, часто просто щоб заробити грошей і повернутися в країну, то тепер все більше новачків планують залишитися на довше. Ми маємо дуже добрий досвід роботи з багатьма амбітними людьми, які відкривають свій бізнес у Польщі, завершують навчання, просуваються по службі та займають все вищі посади на робочих місцях, де вони починали свою професійну кар’єру", – додає Агнешка Соха.