У Польщі попередили про небезпеку застосунків "яка ви Барбі". Українці ними активно користуються
У відомстві зазначають, що фотофільтри не є чимось новим, адже раніше вже були фотографії з собачими вухами або додатками, які дозволяли "постаріти" на кілька десятків років. Проте, здатність одним клацанням миші перетворитися на Барбі чи Кена, насправді є операцією масового збору даних користувачів Інтернету.
У Польщі заговорили про небезпеку додатків "з Барбі"
Міністерство цифровізації Польщі зазначило, що у мережі доступні дві програми: barbieselfie.ai та bairbie.me – обидва становлять серйозну загрозу для наших даних. Приймаючи політику конфіденційності сервісу barbieselfie.ai, користувач надає доступ до:
- камери смартфона;
- історії платежів;
- історія розташування GPS;
- реєстраційних даних;
- точних технічних даних смартфона;
- даних про залученість у соціальних мережах;
- інформації про взаємодію з іншими сервісами;
- даних опитувань та конкурсів.
Інший застосунок, bairbie.me, не відповідає вимогам Загального регламенту Європейського парламенту та Ради ЄС про захист персональних даних (GDPR) – тому невідомо, яку інформацію буде отримано та в який спосіб вона буде використаною.
Додатки в стилі "Барбі" розробили росіяни?
Інформація про те, що популярні додатки для фотомонтажу зображень у ляльковому форматі Барбі чи Кена, можуть мати російське коріння вже поширювалась у соцмережі Twitter, зазначає uapl.info.
Йдеться про те, що серед значимих працівників компанії Rvnway – розробник нейромережі BaiRBIE.me – є щонайменше одна співробітниця з Росії . Росіянка Анна Старікова вже понад рік (за даними її профілю у LinkedIn) працює в американській компанії Rvnway як Product Designer та Brand Designer.
Російський слід у BaiRBIE.me та застереження польського Мінцифри щодо масового збору даних виглядають доволі взаємопов’язаними. Особливо враховуючи те, що нейромережа BaiRBIE.me для генерації лялькового зображення вимагає від користувачів надати, окрім вихідного фото, ще й електронну пошту.
При цьому абсолютно незрозуміло, які зловмисні коди можуть бути інтегровані у згенеровані зображення, що відкривають користувачі мережі у власних електронних скриньках.