Експерт пояснює, що Польща має технічні системи моніторингу державного кордону: стаціонарні та мобільні, морські та авіаційні засоби. "Все завжди зводиться до збору інформації, аналізу та тактичного управління", – каже Томаш Лебецький у розмові з "Rzeczpospolita".
Які системи моніторингу можна використовувати на кордоні
Експерт зазначає, що система керування повітряними потоками включає в себе, в основному, вертольоти, планери та безпілотні кораблі, належним чином оснащені оптико-електронними головками та телеметричними системами передачі та зображеннями в реальному часі для швидкого тактичного аналізу в процесі командування та управління.
Супутникові системи також є частиною активу залежно від операцій служб. Їх недоліком є ??високі експлуатаційні витрати та затримка передачі даних, що знижує ефективність. Супутниковий зв’язок у прикордонних службах обмежується простими інформаційними файлами, а не тактичними операціями.
На запитання журналіста про те, яку роль відіграють вертольоти, експерт пояснив, що вони є фундаментальним компонентом прикордонної охорони разом із органами громадського порядку. Система повітряного спостереження (SOL) є основним інструментом для отримання та передач даних (різні датчики залежно від конфігурації даної системи) командуванням, а також для підтримки інших наземних підрозділів у процесі координації місій.
Вона має сучасні оптико-електронні головки, висококласну мікрохвильову трансиверну систему передачі, спеціальну систему зв'язку, станцію управління базою даних і аналізу, самописці в якості резерву, опціонально радіолокаційну систему, динамічну систему управління посадкою і моніторингу в часі, корабельне озброєння, датчики та інше для моніторингу стану вертольота за наземною чи іншою командою.
Кордон: які технології може використовувати Польща і скільки це коштує
"Урядові установи США наразі мають найдосконаліші системи. Вони є основним джерелом цих технологій і глобальним постачальником рішень у цьому сегменті. Деякі технології підпадають під дію правил ITAR і не експортуються до групи країн, на які поширюються обмеження", -- зазначив Томаш Лебецький.
Він додав, що польські служби лише частково використовують побідні технології. "Вони частково обладнані на деяких літаках, але необхідна інфраструктура для зв’язку та передачі зображення і даних у реальному часі все ще відсутня. Справа лише в розумному розподілі бюджету. Хочу додати, що техніка такого класу в Польщі, на жаль, не виробляється", – додав фахівець.
Лебецький зазначив, що система дообладнання гелікоптера коштує від 2 до 6 мільйонів доларів – залежно від типу вертольота, конфігурації системи. Однак більш важливими елементами є наземна інфраструктура, центри інтеграції систем і технологій і навчальні підрозділи. Це потребує розумного планування та додаткових інвестицій.
"Для реагування на нещодавні інциденти знадобилося десяток або близько того хвилин — припускаючи, що дане агентство виконує проактивні місії. Отримання інформації в режимі реального часу з території всієї Республіки Польща та басейну Балтійського моря, з кількох одиниць, десятків чи навіть кількох сотень джерел паралельно із симетричним управлінням командуванням є безцінним інструментом. Особливо в сфері безпеки. Сьогодні Польща не має цих можливостей, а якщо і має, то дуже обмежена і на практиці не має жодного значення", – підсумував експерт.
