– Вікторіє, яка зараз ситуація з біженцями у Варшаві?
– Місто переповнене людьми. Дивуватись тут нема чому – саме столиця найактивніше інформує про свої осередки допомоги, рецепційні пункти, а також виконує функцію переправного пункту в інші країни, де приймають біженців, тому й сюди прямує найбільший потік українців.
Мешканці Варшави охоче допомагають тим, хто нині втікає від війни, однак вважаю, що потрібна більша ініціатива від влади міста – маю на увазі організацію гуманітарної допомоги і її транспортування по різних районах, організацію більшої кількості працівників у пунктах інформування та самих місць тимчасового перебування.
– Скільки українців прийняла столиця Польщі?
– За даними rp.pl, Варшава прийняла близько 200 тисяч українців. Та я гадаю, що столиця зустріла набагато більше біженців і переселенців, але у Варшаві українці не затримались, а поїхали в інші населені пункти Польщі чи інші країни.
– Скільки центрів для переселенців та біженців є у Варшаві?
– Є п’ять найбільших центрів:
- Arena Ursynów (ul. Wołoskа 7)
- COS Torwar (ul. Łazienkowska 6a)
- Hala Sportowa "Siennickа" (ul. Siennickа 40B)
- Teatr Dramatyczny (ul. Kasprzaka 22)
- GlobalEXPO (ul. Modlinska 6D)
За найскромнішими підрахунками, тут є 3500-3700 спальних місць. Потрібно враховувати, що поселення в таких центрах – це спальне місце у великому залі разом з іншими переселенцями, обмежений доступ до душу та кухні. Тому надовго тут затриматися важко, слід шукати житло у місцевих жителів для більш тривалого проживання.
– Як це зробити?
– Наприклад, ми силами волонтерів ініціювали створення сайту ukrainesupport.net, де кожен житель Польщі може подати свою пропозицію допомоги з житлом чи транспортом, а відповідно біженці можуть скористатися цією пропозицій. Тільки у Мазовєцкому воєводстві понад 1930 волонтерів додали свої пропозиції нічлігу для біженців і переселенців з України (іноді це одне ліжко, а іноді – тисяча спальних місць в одному оголошенні). Понад 500 волонтерів уже закрили свої заявки – тобто найімовірніше вони прийняли біженців.
Також є безліч груп у фейсбуці, телеграмі, де люди обмінюються оголошеннями про потребу чи можливість запропонувати житло.
– Якщо проблему з житлом вирішено, але потрібно облаштуватися в новій оселі, куди звертатися по допомогу?
– Якщо у вас нема ковдри, подушки, засобів гігієни, одягу, взуття чи навіть їжі, вам допоможуть у центрах надання гуманітарної допомоги, їх багато по цілій Варшаві. Ми як громадська ініціатива співпрацюємо з центрами "Strajk kobiet" (ul. Wiejska 16/40, Śródmieście) – 11.00-19.00, Dom Kultury Śródmieście (al. Jerozolimskie 2) – 10.00 – 20.00, Centrum Wielokulturowe (ul. Jagiellońska 54).
– Що ще порадите біженцям та переселенцям?
– Якщо ви потрапили у ситуацію, коли поруч нема волонтерів чи пункту допомоги і не знаєте що робити далі, то телефонуйте на інфолінії, там можна порадитись щодо подальших кроків. Дзвоніть на цілодобову інфолінію +48 22 656 64 63 в пункті допомоги в Палаці культури і науки (Pałac Kultury i Nauki, pl. Defilad 1). А також в Український Дім в Варшаві +48 727 805 764 (з 9.00 по 21.00).
Також можу порадити біженцям після приїзду в нову країну дати собі час заспокоїтися. Українці приїжджають до Польщі у стані стресу, часто з психологічними травмами, тому дуже важливо спершу відпочити. Якщо тривога не відпускає, то зверніться по безкоштовну психологічну допомогу для біженців.
Пам’ятайте, що Польща відкрила для українців не тільки кордони, а й щирі обійми.
– Як щодо пошуку роботи, вивчення мови? Що тут можете порадити?
– Так, слід вчити польську мову, аби володіти нею хоча б на базовому рівні. Раджу безкоштовні офлайн заняття в Варшаві за адресою ul. Żurawia 43. А потім шукати тимчасову чи постійну роботу – наприклад, через сайт www.pracuj.pl.
Надія ФЕДЕЧКО
