На це впливає чимало факторів. Серед них — бажання повернутися додому.
За останніми даними Прикордонної служби, з лютого польський кордон перетнуло майже сім мільйонів українців. Три мільйони з них залишилися у Польщі.
За словами економістки та проректорки Варшавської школи економіки Агнешки Хлон-Домінчак, є приблизно 850 тисяч біженців з України, які перебувають у пошуку роботи. "Як правило, вони шукають роботу в тій сфері, у якій працювали вдома, зокрема в гастрономії, — каже вона, повідомляє money.pl. — Найголовніше — це підготувати їх до ринку праці, мовних курсів, додаткових компетенцій, забезпечити догляд за дітьми".
"Українці складають найбільший відсоток щодо працевлаштування іноземців, — додає головна інспекторка праці Катажина Лажевська-Грицько. — На жаль, багато з них працювали нелегально. Ми боїмося, що є група людей, які працюють без угод".
Як зазначила Катажина Грушецька-Спихала, інтеграція жінок-біженок з України є великим викликом. "Пропозиції про роботу часто нижчі за їхню кваліфікацію, багато з них не зацікавлені в професійній інтеграції, — заявила вона. — І це не через лінь. Вони тримають у руках валізу, готові повернутися в Україну після закінчення війни".
"Наше дослідження показало, що існує величезна кількість жінок з вищою освітою, переважно юристів і бухгалтерів, які не можуть працювати за фахом через незнання мови та місцевого законодавства, — додала Катажина Грушецька-Спихала. — Жінки, які працюють не за своєю кваліфікацією, це велика загроза, яка може відкинути нас на кілька років назад".
Вона також звернула увагу на адміністративні бар’єри. За її словами, у Гдині є бюджет на мовні курси, однак достатньо однієї "енки", щоб людину відрахували. "Ми стикаємось із законодавчими бар’єрами. Процес триває місяцями, на шляху з'являється зневіра з обох сторін", — сказала вона.