Чимало українців не інтегруються в професійне середовище в Польщі. "Тримають у руках валізу"

Зараз у пошуку роботи у Польщі перебуває приблизно 850 тисяч українців. Вони зацікавлені у вакансіях, які відповідають сфері, в якій вони працювали вдома. Водночас, чимало українців не інтегруються в професійне середовище або ж мають із цим труднощі.

На це впливає чимало факторів. Серед них — бажання повернутися додому.  

У яких сферах шукають роботу біженці у Польщі? 

За останніми даними Прикордонної служби, з лютого польський кордон перетнуло майже сім мільйонів українців. Три мільйони з них залишилися у Польщі.  

За словами економістки та проректорки Варшавської школи економіки Агнешки Хлон-Домінчак, є приблизно 850 тисяч біженців з України, які перебувають у пошуку роботи. "Як правило, вони шукають роботу в тій сфері, у якій працювали вдома, зокрема в гастрономії, — каже вона, повідомляє money.pl. — Найголовніше — це підготувати їх до ринку праці, мовних курсів, додаткових компетенцій, забезпечити догляд за дітьми".       

"Українці складають найбільший відсоток щодо працевлаштування іноземців, — додає головна інспекторка праці Катажина Лажевська-Грицько. — На жаль, багато з них працювали нелегально. Ми боїмося, що є група людей, які працюють без угод". 

Чимало українців не інтегруються в професійне середовище в Польщі. Які причини? 

Як зазначила Катажина Грушецька-Спихала, інтеграція жінок-біженок з України є великим викликом. "Пропозиції про роботу часто нижчі за їхню кваліфікацію, багато з них не зацікавлені в професійній інтеграції, — заявила вона. — І це не через лінь. Вони тримають у руках валізу, готові повернутися в Україну після закінчення війни".  

"Наше дослідження показало, що існує величезна кількість жінок з вищою освітою, переважно юристів і бухгалтерів, які не можуть працювати за фахом через незнання мови та місцевого законодавства, — додала Катажина Грушецька-Спихала. — Жінки, які працюють не за своєю кваліфікацією, це велика загроза, яка може відкинути нас на кілька років назад".    

Вона також звернула увагу на адміністративні бар’єри. За її словами, у Гдині є бюджет на мовні курси, однак достатньо однієї "енки", щоб людину відрахували. "Ми стикаємось із законодавчими бар’єрами. Процес триває місяцями, на шляху з'являється зневіра з обох сторін", — сказала вона. 

Дивись відео Ukrayina.pl- відвідайте наш сайт!
ПОПУЛЯРНІ
ОСТАННІ