Більшість українців у Польщі працюють нижче своїх кваліфікацій та досвіду. Міхаель Водзіцкі, співавтор звіту "Біженці з України в Польщі. Виклики та потенціал інтеграції" з Monitor Deloitte розповів Wyborcza.biz, що це втрата як для самих українців, так і для польської економіки.
Дані, зібрані консалтинговою компанією, показують, що 60% українських біженців у Польщі мають вищу освіту. На думку авторів Wyborcza.biz, від війни в Україні втекла інтелектуальна частина населення. Адже вони більше усвідомлює загрозу, а також не бояться, щоб не знайдуть себе в іншій країні.
Також переважна більшість біженців – жінки з дітьми. Видання критикує поширену думку, що цей соціальний прошарок не підходить польському ринку праці. Польське суспільство, яке почало старіти, розбавили люди 20, 30 і 40 років з вищою освітою. Міністерство праці говорить про 400 тисяч працевлаштованих біженців, тобто приблизно 60% працездатних.
"За шість місяців ми активували стільки біженців, скільки німці за чотири роки під час попередньої кризи біженців. Проблема в тому, що виклики не закінчилися. Ми повинні продовжувати робити кроки для кращої інтеграції українців у Польщі. Якщо цього не зробимо, то не використаємо потенціал ринку праці", - вважає Юлія Паторська, керівник групи економічного аналізу та співавторка звіту.
Аналіз Deloitte показує, що додаткові 1,5 мільйона українців у Польщі можуть дати від 0,3% до 3,5% зростання ВВП Польщі. Це гроші з податків, пенсійних внесків, нові робочі місця та більша конкурентоспроможність Польщі.
Сприятливим є низький рівень безробіття - близько 5%. В компаніях не вистачає робочих рук. Офіційно вони шукають 160 тисяч співробітників, але попит значно більший. Міхаель Водзіцкі впевнений, що польський ринок праці здатний поглинути мільйон людей.
Головним бар’єр — польська мова. Експерти наводять приклад Данії, де понад два десятиліття тому запровадили обов’язкове вивчення мови для біженців. Після цього їхня заробітна плата зросла в середньому на 1/3.
Другим кроком має стати дерегуляція деяких професій у Польщі. Йдеться про ті, на виконання яких потрібен спеціальний дозвіл, наприклад, для лікарів.
Deloitte також пропонує роботодавцям створити можливість догляду за дітьми для співробітниць, щоб активізувати жінок. Іншим рішенням може бути спрощення процедури створення дитячих садочків для біженців.
Пропозиція житла також має ключове значення, з огляду на високу орендну плату. Тому експерти радять компаніям, які шукають працівників у менших містах, пропонувати як роботу, так і житло. Держава також має стимулювати збільшення кількості квартир на ринку оренди житла, наприклад, шляхом зниження оподаткування орендної плати.