У 2022 році до бюджету надійшло близько 4 млрд злотих із податків і внесків із зарплат біженців, сказав Марчук в інтерв’ю PAP. Він також підсумував ситуацію з українськими біженцями у Польщі.
"В цілому, інформація позитивна. Ми впоралися з цією ситуацією, уряд і органи місцевого самоврядування прийняли вдалі рішення. Ми впоралися з великим напливом біженців: як люди і як громада", – оцінив Марчук.
Він додав, що багато дій визначено спеціальним актом, ухваленим Сеймом на початку березня. "Спочатку ми допомагали, але в той же час ми відкрили наш ринок праці та бізнес-можливості для біженців. Ми також дали їм право на освіту та лікування. Це спрацювало добре. Ми давали біженцям безпеку та підтримку, але з тією перспективою, що вони повинні стати на свої ноги", – сказав він.
За словами Марчука, біженці це вже зробили. "Можна оцінити, що 60-70 відсотків біженців працюють, це дуже високий рівень зайнятості. Зараз у Польщі перебуває 950 тисяч біженців з України. Це неправда, що хтось забирає чиюсь роботу. Це заповнення прогалин, вакансій на простих роботах, хоча, мабуть, з часом це зміниться, тому що це освічені та кваліфіковані люди", – зазначив Марчук.
Також у Польщі проживає 1,2-1,3 млн українців, які працювали тут ще до війни. Це означає, що загалом в країні проживає близько 2,3 млн українців.
Марчук підкреслив, що це неправда, що біженці живуть лише за рахунок польських платників податків.
"Можна підрахувати, що у 2022 році з податків і внесків із зарплат біженців до бюджету надійшло близько 4 млрд злотих, а в 2023 році це принесе близько 6 млрд злотих", – пояснив він.
За словами заступника голови ПФР, біженці. в основному, працевлаштовані на простих роботах – на складах, на прибиранні, як допомога в готелях або сервісі. Однак спеціальний закон дає можливість повернутися до більш складних професій.
Швидкій інтеграції сприяла велика присутність українців у Польщі до війни з Росією. Завдяки цьому біженці мали де зупинитися та отримати консультацію від співвітчизників.
За словами Марчука, біженці розподілені по Польщі досить рівномірно, хоча значна їх частина проживає в найбільших містах. Раніше у мегаполісах побоювались концентрації біженців, особливо з огляду на можливу другу хвилю.