Люди не хочуть працювати в школах через велику кількість обов'язків та високу відповідальність, а ще малу зарплату і постійні перевірки.
Польські школи тримаються на пенсіонерах
В одній з початкових шкіл Кракова зараз шукають вчителя іспанської мови, вчителя фізики, вихователя, логопеда та спеціаліста з профорієнтації. Директорка закладу Йоланта Гаєнцька вважає, що їм ще пощастило, бо частина вчителів не звільнилися, бо їх хвилює доля навчального закладу.
"Також нас підтримують вчителі, які вже вийшли на пенсію і бачать, що відбувається. Молодь не горить бажанням працювати в школі, тому пенсіонери мають години. Так ми працюємо вже не один рік. Я дуже вдячна за це всім своїм викладачам. Знаю, що в інших школах ситуація набагато гірша", - розповідає в інтерв'ю onet.pl Гаєнцька.
Йоланта Гаєнцька дивується через заяви міністра освіти та називає їх пропагандою. З його виступів виглядає, що в країні чудово пройшла освітня реформа, вчителів не бракує, а в освіту ллються мільярди злотих додаткових коштів. Директорка школи з цим категорично не погоджується.
Ситуація з вчителями в Польщі. "Ми дійшли до прірви"
Йоланта Гаєнцька каже, що офіційно сьогодні найбільше вчителів не вистачає у Варшаві чи Кракові. Але є менші населені пункти, де з цим ще більша проблема.
"Там, якщо вчитель хімії чи фізики, психолог чи педагог має по кілька годин у кожній школі, то, щоб відпрацювати на повну ставку, мусить об’їхати пів гміни за день. Ніхто не відшкодує йому ні витраченого бензину, ні часу, який він міг би присвятити своїм учням. У маленьких містах і селах однаково важко знайти спеціалістів. До того ж чого вартий "мандрівний" психолог, який з’являється в школі, аби за мить мчати до наступної школи чи дитсадка", - продовжує педагогиня.
Директорка каже, що причиною звільнень зі шкіл є велика відповідальність і при цьому безліч обов'язків.
"Можна недооцінювати вчителів, казати, що вони ледарі та невдахи, і таке бачення представляти суспільству. Але таким чином ми власне дійшли до прірви. Бо якщо роками чути тільки погані оцінки роботи вчителів і шкіл, то хто захоче працювати в такому закладі? Хто після закінчення навчання прийде працювати на мінімальну зарплату? Як за таку суму мотивувати навчати дітей і підвищувати свій авторитет? В ім'я чого вони повинні нервуватися через чергову перевірку зі шкільної ради, з батьками, політиками?" - підсумовує Йоланта Гаєнцька.
