Przejście od deklaracji do konkretów wymaga czasu. Porozumienie państw, organizacji międzynarodowych oraz instytucji finansowych nie jest proste. Mam jednak nadzieję, że film pokazujący ofiary rosyjskiej agresji, który był ilustracją wystąpienia premiera Ukrainy Denysa Szmyhala, poruszy nie tylko uczucia, ale też machinę biurokratyczną świata zachodniego. Ukraina wchodzi w 9. miesiąc wojny i w dniu berlińskiej konferencji wicepremier Iryna Wereszczuk wygłosiła dramatyczny apel do Ukraińców, by na zimę nie wracali do ojczyzny, bo zabraknie dla nich prądu.
Tekst pochodzi z serwisu edialog.media Polsko-Ukraińskiej Izby Gospodarczej
Co usłyszałem?
Okazało się, że celem Międzynarodowej Konferencji Eksperckiej jest wypracowanie rekomendacji do decyzji politycznych w sprawie programu odbudowy Ukrainy. Czyli- najpierw "nadbudowa" instytucjonalna, potem "baza" finansowa. Jaka "nadbudowa"?
Po pierwsze, potrzebna jest platforma koordynacji pomocy finansowej, deklarowanej z całego świata i podejmuje się tego Komisja Europejska. Znając metodyczność działania Brukseli, to dobra wiadomość dla Ukrainy.
Po drugie, odbudowa to w istocie transformacja, przebudowa, "katalizator" zmian, które doprowadzą Ukrainę do członkostwa w Unii Europejskiej. Taki charakter będą miały finansowane projekty.
Po trzecie, wsparcie odbudowy będzie zdecentralizowane, kierowane do społeczności lokalnych, co gwarantuje transparentność i skuteczną kontrolę wydatków. Kto poznał ukraińskich samorządowców, liderów lokalnych społeczności, ten wie, że dopilnują inwestycji i rozliczeń.
Po czwarte, wskazano że przy odbudowie kraju- który prawdopodobnie jest po Estonii drugim najbardziej zdygitalizowanym krajem Europy- trzeba wykorzystać jego własny kapitał ludzki.
Po piąte, tzw. Plan Marshalla dla Ukrainy wymaga zaangażowania polityków, gdyż ta inwestycja w Ukrainę jest także inwestycją w obronę demokratycznych wartości w świecie.
Czego nie usłyszałem?
Przedstawiono różne oceny potrzeb finansowych, związanych z odbudową Ukrainy. Bank Światowy określa je na 350 mld USD, Ukraina na 750 mld USD. W Berlinie nie dowiedzieliśmy się jednak, jakie środki międzynarodowa społeczność chce przeznaczyć na odbudowę Ukrainy. Kolejna konferencja w tym formacie w połowie przyszłego roku, w Wielkiej Brytanii.
Zamiast kwot przewodnicząca Komisji Europejskiej wskazała cel: zbudowanie pluralistycznej platformy darczyńców, w celu koordynowania natychmiastowego przywracania zniszczonej infrastruktury i wsparcia długotrwałej odbudowy. Polski premier wyraził przekonanie, że to Rosja musi zapłacić za odbudowę Ukrainy. Kanclerz Niemiec mówił, że konfiskata rosyjskich pieniędzy w zachodnich bankach to trudny problem, wymagający pracy. Dodawał, że państwa też muszą wykazać solidarność finansową z Ukrainą. Premier Ukrainy dziękował wszystkim za wsparcie, a Polskę wymienił na poczesnym miejscu. Ale też alarmował, że już teraz Ukraina potrzebuje 17 mld Euro pomocy na szybką odbudowę niszczonej infrastruktury, dostarczającej energię elektryczną i cieplną oraz wodę. Ze środków budżetu państwa zmuszonego do obrony przed agresją można odbudować tylko 5 proc. zniszczonych obiektów. Unia przekazała już Ukrainie 35 mld Euro i zapowiedziała że solidarnie ze Stanami Zjednoczonymi będzie wspierała jej budżet kwotą 1,5 mld USD miesięcznie.
Prezydent Szwajcarii powiedział: ludzie potrzebują perspektywy. Premier Ukrainy mówił dobitnie, że z odbudową nie można czekać "na lepsze czasy", na uspokojenie sytuacji, że ludzie muszą żyć, muszą pracować, ich dzieci muszą chodzić do szkoły. Mówił po angielsku, może więc zagraniczni politycy szybciej zrozumieją te proste potrzeby Ukraińców.
Dariusz Szymczycha
#RecoveryOfUkraine
Перехід від декларацій до конкретики вимагає часу. Досягнути порозуміння між державами, міжнародними організаціями та фінансовими установами нелегко. Однак я сподіваюся, що фільм, який показує жертв російської агресії, що став ілюстрацією виступу прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, зрушить не тільки серця, а й бюрократичну машину західного світу. Україна входить в 9-ий місяць війни, і в день Берлінської конференції віце-прем’єр Ірина Верещук виступила з драматичним закликом до українців не повертатися на батьківщину зимувати, бо для всіх не вистачить електрики.
Що я почув?
Стало відомо, що метою міжнародної експертної конференції є опрацювання рекомендацій до політичних рішень щодо програм відновлення України. Тобто спочатку інституційна «надбудова», потім фінансова «база». Яка «надбудова»?
По-перше, необхідно створити платформу для координації фінансової допомоги, про яку линуть декларації з усього світу, і цим займеться Європейська комісія. Методичність дій Брюсселя свідчить про те, що це хороша новина для України.
По-друге, відбудова – це, по суті, трансформація, перебудова, каталізатор змін, які приведуть Україну до членства в Євросоюзі. Саме такий характер матимуть фінансовані проєкти.
По-третє, допомога на відбудову буде децентралізованою, спрямованою до місцевих громад, що гарантує прозорість та ефективний контроль над витратами. Той, хто знайомий з українськими самоврядовцями, лідерами місцевих громад, знає, що вони пильнуватимуть інвестиції та розрахунки.
По-четверте, у Берліні підкреслювали, що при відновленні країни – яка, ймовірно, після Естонії є другою найбільш дигіталізованою країною Європи – необхідно використовувати її власний людський капітал.
По-п’яте, так званий План Маршалла для України вимагає активної участі політиків, оскільки ці інвестиції в Україну є також інвестиціями в захист демократичних цінностей у світі.
Чого я не почув?
Були представлені різні оцінки фінансових потреб, пов’язаних з відновленням України: Світовий банк оцінює їх в 350 млрд дол., Україна – в 750 млрд. Однак в Берліні ми так і не дізналися, яку суму міжнародне співтовариство хоче направити на відбудову України. Ще одна конференція такого формату відбудеться в середині наступного року у Великобританії.
Замість суми допомоги голова Єврокомісії назвала мету: створення плюралістичної платформи донорів задля координування негайного відновлення зруйнованої інфраструктури та підтримки довгострокового відновлення. Польський прем’єр висловив упевненість, що саме Росія повинна заплатити за відбудову України. Канцлер Німеччини зазначив, що конфіскація російських грошей у західних банках – це складна кропітка проблема. Він додав, що країни повинні продемонструвати також фінансову солідарність з Україною. Прем’єр-міністр України подякував усім за підтримку, передусім Польщі. Шмигаль також попередив, що вже зараз Україна потребує 17 млрд євро допомоги для швидкого відновлення зруйнованої інфраструктури, що забезпечує електроенергією, теплом і водою. З бюджету держави, що змушена боронити свій суверенітет від агресії, можна відновити лише 5% зруйнованих об’єктів. Євросоюз вже виділив Україні 35 млрд євро і заявив, що на знак солідарності зі США буде підтримувати український бюджет сумою 1,5 млрд дол. на місяць.
Президент Швейцарії сказав: людям потрібна перспектива. Прем’єр-міністр України рішуче заявив, що з відновленням не можна чекати «кращих часів», коли ситуація заспокоїться, адже люди повинні жити, працювати, їхні діти повинні ходити в школу. Він говорив англійською, тому, можливо, іноземні політики швидше зрозуміють ці прості потреби українців.
Даріуш Шимчиха
