Докладніше про це розповідає один з учасників згаданого круглого столу, член української делегації у ПАРЄ Олексій Гончаренко.
— Що змусило наших західних партнерів сісти за стіл та обговорити модель виплати репарацій Україні?
— Проблема в тому, що змусити Росію компенсувати збитки — нелегко. Поясню чому. По-перше, механізм виплати репарацій є, він розроблений ООН. Останній приклад застосування цієї моделі — виплата компенсації після агресії Іраку проти Кувейту (Ірак сплачував Кувейту 52 мільярди доларів). Однак для нас цей механізм не підійде. Бо Росія є постійним членом Радбезу ООН і може заблокувати рішення про репарації, скориставшись правом вето. Тобто класична модель може не мати успіху.
По-друге, нині не йдеться про те, що Росія цілковито розгромлена, капітулювала і готова платити репарації. Ми сподіваємося на такий варіант, але наразі не впевнені у ньому.
— Що пропонують автори презентованої моделі?
— Автори моделі (а це авторитетні міжнародні юристи) рекомендують скористатися досвідом Потсдамської конференції 1945 року, на якій було обговорено виплату репарацій з боку Німеччини. Тоді було ухвалено рішення, що Англія та США мають право конфіскувати активи — як держави Німеччини, так і її приватних осіб, тобто громадян Третього Рейху — у будь-яких країнах (крім поодиноких винятків — Болгарії, Фінляндії, Угорщини, Румунії та Східної Австрії).
Отже, у нашому випадку країни, в яких є російські активи — держави чи громадяни, — повинні укласти угоду і виписати механізм їх конфіскації та виплати репарацій Україні.
— Тут, очевидно, йдеться не лише про європейські країни, які мали би конфіскувати російські активи, а й про США та інші?
— Звичайно. Сполучені Штати в цьому сенсі взагалі держава ?1. У цій країні заблоковано понад 300 мільярдів доларів активів російського Центробанку. Треба, щоби США долучилися до цієї угоди.
— Яку саме модель виплати репарацій окреслено?
— Країни укладають договір, який фіксує агресивні воєнні дії Росії проти України, і підтверджує юридичне зобов'язання РФ повністю відшкодувати збитки, завдані Україні та українцям з лютого 2014 року.
Далі створюють спеціальну комісію з-поміж міжнародних юристів та фонд. Починається процедура конфіскації активів Росії: визначаються активи, які походять з державних джерел, відбувається їх замороження, арешт і передання до фонду. Комісія присуджує компенсацію, фонд розподіляє кошти.
— Чи є розуміння, на яку суму репарацій може претендувати Україна?
— Для цього треба визначити, яких збитків зазнала Україна внаслідок російської агресії. Сьогодні у світі конфісковано російських активів на суму до 0,5 трильйона доларів. Боюся, що збитки України можуть бути ще більшими, тобто і цих активів може не вистачити. Бо йдеться і про збитки державі, і про збитки безпосередньо приватним особам.
Потрібна політична воля країн, які можуть допомогти нам отримати репарації від Росії і готові будуть укласти відповідну угоду. Розуміємо, що питання буде складним для них, адже тут йдеться і про приватну власність, і про суверенні активи (активи дипломатичних та консульських установ, військові активи, рахунки центрального банку, активи, що становлять частину культурної спадщини держави — авт.). У сучасному світі прецедентів їх вилучення фактично немає.
Хай там як, але дуже важливо вже робити все для того, щоб домогтися відшкодування Україні заподіяної шкоди.
Jak uzyskać reparacje dla Ukrainy od Rosji. W Parlamencie Europejskim zaprezentowano nowy skuteczny mechanizm
Jak mogłoby dojść do wypłaty reparacji na rzecz Ukrainy? Opowiada o tym Oleksij Gonczarenko, członek ukraińskiej delegacji przy ZPRE.
Co sprawiło, że nasi zachodni partnerzy usiedli do stołu i przedyskutowali model płacenia reparacji Ukrainie?
Gonczarenko: Problem w tym, że nie jest łatwo zmusić Rosję do wyrównania strat. Wyjaśnię dlaczego. Po pierwsze, istnieje mechanizm płacenia reparacji opracowany przez ONZ. Najnowszym przykładem zastosowania tego modelu jest wypłata odszkodowań po agresji Iraku na Kuwejt (Irak zapłacił Kuwejtowi 52 mld dolarów). Jednak ten mechanizm nie zadziała w Ukrainie, bo Rosja jest stałym członkiem Rady Bezpieczeństwa ONZ i może blokować decyzję o reparacjach, korzystając z prawa weta. Oznacza to, że klasyczny model może nie odnieść sukcesu. Po drugie, obecnie nie mówi się, że Rosja jest całkowicie pokonana, skapitulowała i jest gotowa zapłacić reparacje. Mamy nadzieję na taką opcję, ale w tej chwili nie jesteśmy tego pewni.
Co oferują autorzy prezentowanego modelu?
Autorzy modelu (renomowani prawnicy międzynarodowi) zalecają skorzystanie z doświadczeń konferencji poczdamskiej z 1945 r., na której omawiano wypłatę reparacji przez Niemcy. Uznano wówczas, że Anglia i USA mają prawo konfiskować mienie – zarówno państwa niemieckiego, jak i jego osób prywatnych, czyli obywateli III Rzeszy – w dowolnych krajach (z wyjątkiem Bułgarii, Finlandii, Węgier, Rumunii i Austrii Wschodniej).
Tak więc w naszym przypadku kraje, w których znajdują się aktywa rosyjskie — państwa lub obywatele — muszą zawrzeć porozumienie i opracować mechanizm ich konfiskaty i wypłaty odszkodowań na rzecz Ukrainy.
Tu oczywiście mówimy nie tylko o krajach europejskich, które powinny skonfiskować rosyjskie aktywa, ale także o USA i innych?
Oczywiście. W tym sensie Stany Zjednoczone są generalnie krajem numer jeden. Ponad 300 miliardów dolarów aktywów rosyjskiego banku centralnego jest zablokowanych w tym kraju. Konieczne jest, aby Stany Zjednoczone przystąpiły do tej umowy.
Jaki dokładnie jest zarysowany model płacenia odszkodowań?
Kraje zawierają porozumienie, które rejestruje agresywne działania wojskowe Rosji przeciwko Ukrainie i potwierdza prawny obowiązek Federacji Rosyjskiej do pełnego zrekompensowania szkód wyrządzonych Ukrainie i Ukraińcom od lutego 2014 r. Następnie tworzona jest specjalna komisja spośród prawników międzynarodowych i fundacji. Rozpoczyna się procedura konfiskaty rosyjskiego mienia. Aktywa pochodzące ze źródeł państwowych są identyfikowane, zamrażane, zajmowane i przekazywane do funduszu. Komisja przyznaje odszkodowanie, fundusz rozdziela fundusze.
Czy wiadomo, ile reparacji może żądać Ukraina?
W tym celu konieczne jest ustalenie, jakie szkody poniosła Ukraina w wyniku rosyjskiej agresji. Dziś na świecie skonfiskowano rosyjskie aktywa o wartości do pół biliona dolarów. Obawiam się, że straty Ukrainy mogą być jeszcze większe, czyli te aktywa mogą nie wystarczyć. Bo chodzi o straty dla państwa i straty bezpośrednio dla osób prywatnych.
Potrzebna jest wola polityczna państw, które mogą pomóc Ukrainie w otrzymaniu reparacji od Rosji i są gotowe do zawarcia odpowiedniego porozumienia. Rozumiemy, że sprawa będzie dla nich trudna, bo dotyczy zarówno własności prywatnej, jak i majątku suwerennego (majątek instytucji dyplomatycznych i konsularnych, majątek wojskowy, rachunki w banku centralnym, majątek będący częścią dziedzictwa kulturowego państwa — przyp. autora). We współczesnym świecie praktycznie nie ma precedensów w ich usuwaniu.
Tak czy inaczej, bardzo ważne jest, aby zrobić wszystko, aby uzyskać odszkodowanie za szkody wyrządzone Ukrainie.