Серед доданих до санкційного списку осіб є представники іранського уряду та парламенту, політичні та медійні діячі, а також високопосадовці іранських сил безпеки, зокрема Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР).
Варто додати, що європарламентарі, наполягаючи на санкціях, закликали Євросоюз внести КВІР до списку терористичних організацій. Вони вважають "вартових" причетними до придушення протестів у Ірані та постачання безпілотників російським військовим для використання у війні в Україні.
У відповідь на таку ініціативу глава МЗС Ірану Хосейн Амір Абдоллахіян заявив, що Іран може вийти із Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. А під час телефонної розмови з главою дипломатії ЄС Жозепом Боррелем попередив, що Європейський Союз "вистрелить собі в ногу", якщо визнає Корпус вартових Ісламської революції терористичною організацією.
Докладніше про те, що собою являє КВІР і чи можуть його у ЄС визнати терористичною організацією, — у розмові з експертом Українського інституту майбутнього Ілією Кусою.
— У додаткових санкціях проти Ірану фігурують представники Корпусу вартових Ісламської революції. Що це за організація?
— КВІР — це елітна військова структура, яка існує паралельно зі збройними силами Ірану. Основним її завданням є "захист Ісламської революції та її звершень". Заснував організацію лідер Ірану Рухолла Хомейні 1979 року, відразу після революції. До цієї структури ввійшли найвідданіші прихильники ісламізації країни.
Спочатку КВІР діяв як внутрішня сила, але після участі корпусу в ірано-іракській війні його вплив поширився на всьому Близькому Сході. Фактично йдеться про велику кількість добровольчих батальйонів, які після восьми років війни отримали законодавчо врегульований статус.
— Які повноваження має КВІР?
— Корпус є автономним, має своє командування і приблизно 125 тисяч особового складу. У розпорядженні цієї структури — сухопутні, повітряні, морські сили, власна спецслужба ("Аль-Кудс") та інформаційна агенція. "Вартові" опікуються іранською програмою будівництва балістичних ракет і безпілотників. Деякі керівники КВІР навіть контролюють частину іранської економіки через вплив на певні підприємства, зокрема у сфері військово-промислового комплексу.
Вартові Ісламської революції беруть участь у багатьох іранських операціях за межами країни. У Лівані вони підтримують "Хезболлу", у Сирії воюють на боці військ президента Башара Асада, в Ємені підтримують повстанців-хуситів, яким фактично протистоїть Саудівська Аравія.
У квітні 2019 року США визнали Корпус вартових Ісламської революції іноземною терористичною організацією. Це було відповіддю на численні злочини КВІР проти цивільного населення.
— У західних медіа була інформація про ймовірну участь Корпусу вартових Ісламської революції у російсько-українській війні. Про що йдеться?
— Новина про появу інструкторів з Ірану на окупованих територіях України, зокрема у Криму, фігурувала у звіті Інституту вивчення війни (ISW). Аналітики припускали, що це можуть бути саме представники КВІР. Цю інформацію, за даними ISW, начебто підтвердили виданню New York Times нинішні та колишні офіційні особи США. Щоправда, як йшлося у звіті, незрозуміло, чи іранські інструктори, будучи в Україні, керують дронами самі, чи просто навчають російських військових, як це робити.
— Європарламент закликав Раду Європи визнати Корпус вартових Ісламської революції терористичною організацією. Як вважаєте, чи ймовірний такий крок?
— Інформація про можливість визнання КВІР терористами, на мій погляд, була таким собі попередженням Ірану. Мовляв, якщо ви і надалі постачатимете зброю Росії, ми це зробимо.
Безумовно, можна визнати КВІР терористами. Але навіщо це робити, якщо це створить нові ризики ядерного характеру? Європейці не хочуть іти на ескалацію з Іраном, оскільки це може призвести до спалення мостів для діалогу з Тегераном. Зрештою, визнання Корпусу вартових терористами все одно нічого істотно не змінить. Вони давно під санкціями, зокрема європейськими.
— Тобто йти шляхом США у цьому питанні ЄС не хоче?
— Відносини між США та Іраном — це одне, а між Європою та Іраном — зовсім інше. У Європі воліли би бачити Іран на своєму боці або хоча б нейтральним. З різних причин.
Одні європейські лідери вірять, що Іран можна вмовити переконати не допомагати Росії. Інші вважають, що Іран може бути дуже важливим у протистоянні китайському впливу, який, на їхню думку, є вагомішим за російський. А ще інші впевнені, що з Іраном треба співпрацювати, а не воювати, оскільки наявність в Ірану ядерної зброї може призвести до безконтрольної гонки ядерних озброєнь, як мінімум на Близькому Сході, чого нікому б не хотілося.
Думаю, що між Євросоюзом та Іраном тривають торги у питанні можливого визнання Корпусу вартових Ісламської революції терористами. Паралельно в ЄС тривають внутрішні переговори, чи варто це робити і коли.
Європейці добре зважуватимуть перед тим, як ухвалювати таке рішення. Тим паче, що, на відміну від США, у ЄС скасувати його буде складно. Адже в ЄС питання узгоджують 28 країн-членів, і в разі зміни позиції усі вони повинні скасувати рішення. У Штатах простіше, оскільки рішення затверджує адміністрація на рівні виконавчого указу. У разі зміни адміністрації США вона без проблем може рішення скасувати. Так, до речі, було вже багато разів.
