Стамбульська конвенція – це Конвенція Ради Європи про запобігання насильству проти жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами. Кожна третя жінка в ЄС, а це приблизно 62 мільйони жінок, зазнавала фізичного та/або сексуального насильства, а більше половини жінок (55%) у ЄС зазнавали сексуальних домагань принаймні один раз, починаючи з 15 років.
ЄС повинен ратифікувати Конвенцію відповідно до висновку Суду 2021 року
У тексті, за який проголосувало 469 євродепутатів (104 – проти, 55 – утрималися), йдеться про те, що Стамбульська конвенція залишається міжнародним стандартом і ключовим інструментом у викоріненні гендерного насильства, включно з домашнім.
Депутати Європарламенту засуджують негативну реакцію на гендерну рівність, права жінок і загалом Стамбульську конвенцію в деяких державах-членах – наприклад, у Польщі, де уряд хоче вийти з Конвенції та запровадив де-факто заборону на аборти. Вони вимагають від національної влади боротьби з дезінформацією про Конвенцію.
Через шість років після того, як ЄС підписав Конвенцію, він досі не ратифікував її через відмову кількох держав-членів. Однак у висновку Суду ЄС від 6 жовтня 2021 року зазначено, що Європейський Союз може ратифікувати Стамбульську конвенцію без згоди всіх держав-членів.
Нагадаємо, досі не ратифікували конвенцію Болгарія, Чехія, Угорщина, Латвія, Литва та Словаччина.
Що передбачає Стамбульська конвенція?
Конвенція визнає насильство щодо жінок і порушенням прав людини, і видом дискримінації; встановлює чіткий зв'язок між досягненням рівноправності між жінками і чоловіками та викоріненням насильства над жінками.
Вона пропонує державам встановити кримінальну відповідальність за основні види насильства стосовно жінок (такі як переслідування, примусовий шлюб, ушкодження жіночих геніталій, примусовий аборт, примусова стерилізація) і забезпечити належне та ефективне покарання за насильство.
Кримінальним злочином визнається сексуальне домагання вдома, на роботі, в транспорті, на вулиці чи де-інде, а також фізичне чи психічне насильство, примусові аборти, стерилізація та примусовий шлюб.
Євродепутати про Конвенцію: ЄС повинен перейти від слів до дій
Кримінальне правосуддя має бути лише частиною комплексної відповіді на гендерне насильство, кажуть євродепутати. Норми ЄС повинні також передбачати запобігання, захист жертв насилля і судове переслідування винуватців.
"Ми, європейці, зараз повинні вжити необхідних заходів для боротьби з насильством щодо жінок, яке зачіпає майже третину всіх жінок в Європі. Настав час ЄС ратифікувати Стамбульську конвенцію. Євросоюз повинен активізуватися і перейти від слів до дій, щоб зупинити гендерне насильство, захистити жертв і покарати винних", – зазначила Арба Кокаларі, євродепутатка від Швеції, доповідачка Комітету з прав жінок і гендерної рівності.
"Шість років тому ЄС підписав Стамбульську конвенцію, метою якої є запобігання насильству, захист жертв і переслідування злочинців. Наш звіт є потужним сигналом на підтримку зусиль головуючої Швеції щодо приєднання ЄС до Стамбульської конвенції", – додав Лукаш Когут, польський євродепутат, доповідач Комітету громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ.
Стамбульська конвенція: чому окремі держави-члени ЄС не хочуть ратифікації
Хоча всі країни-члени ЄС підписали конвенцію, лише 21 держава ратифікувала її. Одна з них, Польща, попередила, що може вийти. Шість членів досі не ратифікували документ, посилаючись на правову невизначеність та невідповідність їхнім конституційним рамкам. Експерти вказали на кілька проблем, що формують дебати в цих державах, незважаючи на спроби розвінчати їх як необґрунтовані:
- визначення та використання терміну "гендер" у конвенції;
- положення, яке зобов’язує держави-учасниці забезпечувати навчання "нестереотипним гендерним ролям" на всіх рівнях освіти;
- передбачувана упередженість конвенції щодо чоловіків;
- звинувачення, що це загрожує державному суверенітету.
Стамбульська конвенція і Україна: довгий шлях ратифікації
Україна підписала Стамбульську конвенцію 11 липня 2011 року, але довгих 11 років не могла її ратифікувати. Спроби підтримати документ у парламенті були у 2016 та 2019 роках. Ратифікувати "Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами" вдалось 20 червня 2022 року: "за" проголосували 259 народних депутатів.
Президент України Володимир Зеленський 21 червня підписав відповідний закон. "Закон про ратифікацію Стамбульської конвенції. Її головний зміст простий, але надзвичайно важливий. Це зобов'язання захищати жінок від насильства і різних форм дискримінації. Ми розділяємо європейські цінності. Для нас життя і здоров'я людини – найвища цінність", – написав Зеленський. Стамбульська конвенція набула чинності в Україні 1 листопада 2022 року.
