Українські урядовці вже кілька місяців готуються до націоналізації цього банку та вирішують, як мінімізувати ризик вірогідних судових претензій з боку Фрідмана та партнерів. Практично від початку повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну Михайло Фрідман та його партнери Петро Авен, Олексій Кузьмичов та Герман Хан перебувають під санкціями Євросоюзу за ймовірні зв’язки з адміністрацією путіна. Хоча Фрідман та Авен начебто й засудили вторгнення рф, плану збереження банку це ніяк не сприяло. Адже велика війна радикально знизила толерантність до російських грошей в Україні.
До лютого 2022 року «Альфа» була другим за розміром банком з приватним капіталом. Його активи складали 128 млрд грн. Війну «Альфа» зустріла у статусі одного з найбільших кредиторів української економіки. Банк мав п’ятий за обсягом корпоративний портфель і третій – за кредитами фізичних осіб. І ця обставина гальмує варіант з націоналізацією. Бо націоналізації має передувати визнання банку неплатоспроможним.
Є ще одна перешкода на шляху до націоналізації «Альфа-банку»: від 1 грудня минулого року його назву змінено на «Sens-банк». І документальна круговерть виглядає ще більш заплутаною. Акціонери тепер уже «Sens» на чолі з Фрідманом намагаються будь-що добитись докапіталізації банку, поки його не визнали неплатоспроможним. Ще у травні минулого року вони заявили про готовність «пожертвувати» на це 1 млрд доларів. За умови, що їм дозволять вивести ці кошти з-під санкційних обмежень.
І вже тоді, навесні, експерти ради фінансової стабільності розробляли ідею якогось окремого закону, який би дозволив спростити процедуру націоналізації системних банків. Та скидається на те, що влада так і не вигадала способу, як відібрати у росіян крупний банк, який продовжує працювати в Україні. Змогли ж у перші дні повномасштабної війни вивести з ринку «дочок» держбанків рф (Промінвестбанк та Сбербанк). То чому решта установ, чиї власники мають російське походження, так довго чекають на вирішення своєї долі.
Варто відзначити, що упродовж минулого року держава зробила кілька спроб вплинути на Альфа-банк. Так, 2 березня НБУ позбавив його акціонерів – Михайла Фрідмана (32,86% акцій) та Петра Авена (12,4%) прав на управління банком за своїми акціями через "втрату бездоганної ділової репутації". 21 березня таке ж рішення ухвалили щодо інших акціонерів – Германа Хана (20,96%) й Олексія Кузмічьова (16,32%).
15 квітня Нацбанк позбавив прав управління акціями і Андрія Косогова. Хоча проти нього застосовували міжнародних санкцій, НБУ прийняв це рішення, бо Хан та Кузмічьов передали йому свої частки у банку, не погодивши це з регулятором.
Усі російські акціонери Альфа-банку, проти яких НБУ застосував заходи впливу, тимчасово передали права на управління своїми акціями болгарському економісту Симеону Дянкову. Натомість Нацбанк дав Альфа-банку 6 місяців, щоб вирішити питання з діловою репутацією своїх акціонерів. Цей термін сплив 15 жовтня минулого року, і, за даними ЗМІ, НБУ непублічно продовжив цей термін.
Оскільки Альфа-Банк перебуває у переліку системно важливих банків, для його націоналізації знадобився спеціальний закон. Його було ухвалено і підписано президентом ще у жовтні. Подейкували, що це дасть змогу націоналізувати банк до кінця 2022 року. Однак процес не зрушив з місця.
Закон дозволяє націоналізувати банк за спрощеною процедурою лише тоді, коли його виводять з ринку через проблеми з ліквідністю. Інакше це відбуватиметься за повною процедурою. Щоправда, НБУ не знайшов жодних проблем із ліквідністю «Альфи». У питанні Альфа-банку держава обрала стратегію "висушування", очікуючи, поки клієнти заберуть з установи свої гроші.
Треба сказати, що якийсь час цей процес продовжувався, хоча й мляво. Банк щомісяця втрачав близько 4 млрд грн коштів своїх клієнтів. Якби відтік продовжувався такими темпами, Альфа-банк міг потрапити до категорії неплатоспроможних ще до кінця минулого року.
А потім не очікувано «висушування» припинилось. Більше того, банк навіть збільшив обсяги вільної ліквідності, яку він зберігає в депозитних сертифікатах. Відтак, план держави націоналізувати банк, зменшивши його ліквідність, відверто провалився.
Треба шукати інші, більш дієві механізми, кажуть фінансові аналітики. Один із таких механізмів – внесення змін до закону, які дозволять націоналізувати банк через непрозору структуру власності. Якщо держава піде цим шляхом, то це дозволить провести націоналізацію банку за спрощеною процедурою. Бо затягування вирішення проблеми шкодить перш за все державі.
І обійтися без змін до закону тут не вийде. Це розуміють і в Національному банку. Наразі його очільник Андрій Пишний доручив підготувати відповідні зміни до закону. Такого закону, який би забезпечив остаточну націоналізацію токсичного банку.
На думку фінансових аналітиків, націоналізація «Альфа-банку» матиме однозначно негативні наслідки для топ-менеджменту фінустанови. Адже якщо банк визнають неплатоспроможним, це негативно позначиться на діловій репутації членів правління та наглядової ради та ускладнить їм подальшу кар’єру у фінансовій сфері.
Втім, для держави така націоналізація теж швидше є небажаним сценарієм, адже в Україні і так забагато державних банків – зокрема, Ощадбанк, ПриватБанк та Укргазбанк. І поява ще одного універсального банку у державній власності може створити непотрібну конкуренцію. Крім того, рано чи пізно виникне питання докапіталізації банку, яке на яку зараз немає ресурсів. Експерти стверджують, що найкращим варіантом для держави було б знайти для фінустанови інвесторів, які знаються на українському банківському ринку та мають бездоганну ділову репутацію.
Що стосується клієнтів, то перехід банку до державної власності пройде для них непоміченим: Sens-банк і надалі обслуговуватиме їхні рахунки. Крім того, існує вірогідність, що після того, як банк стане українським, до нього повернуться клієнти, які пішли через зв’язки з державою-агресором.
Вікторія Чирва
Artykuł pochodzi z serwisu edialog.media Polsko-Ukraińskiej Izby Gospodarczej
