У 2003 році Ігор Коломойський намагався взяти під контроль запорізький металургійний завод "Дніпроспецсталь". Проте збори акціонерів не дозволили йому цього зробити. Тоді олігарх звернувся до Сергія Карпенка – директора юридичної фірми, яка брала участь у загальних зборах акціонерів, вимагаючи від нього скасувати рішення зборів, але той йому відмовив. Коломойський вдався до погроз, проте адвокат стояв на своєму, пише Польсько-українська торгівельна палата.
За кілька тижнів у Феодосії на адвоката напали невідомі, почавши бити його шматком арматури та ножем, завдаючи ран у живіт, груди та спину. Він загибелі його врятувала дружина: вона негайно викликала швидку допомогу, і лікарям вдалося врятувати життя потерпілого.
Генпрокуратура відновлювала розслідування справи Коломойського з 2003 року
За кілька днів нападників затримали, а згодом ув’язнили на термін від 6 до 12 років, проте замовник цього злочину довго залишався невідомим. За останні 18 років про цю справу згадували кілька разів. У 2005 році Генпрокуратура відкрила справу за цим епізодом. Її курував тодішній заступник генпрокурора Віктор Шокін. Навіть обговорювався запобіжний захід для олігарха. Щоправда, того ж дня ухвалу ГПУ було відкликано, а згодом – скасовано.
У 2013 році Генеральна прокуратура відновила розслідування кримінальної справи проти Ігоря Коломойського за звинуваченням в організації замаху на життя адвоката Сергія Карпенка. Тоді довести причетність олігарха до цього вбивства намагався ще один олігарх – Віктор Пінчук, який судився проти Коломойського у Високому суді Лондона через акції Криворізького залізорудного комбінату. Проте суддя відмовився розглядати «епізод Карпенка» в межах цього процесу.
Зрештою, ще через 10 років Коломойському оголосили підозру. Його адвокати наполягають на нікчемності обвинувачень, адже термін давності, передбачений за такий злочин – 15 років – сплив 6 років тому. Проте у сторони обвинувачення інші аргументи. Для цього треба згадати, у чому звинувачують Коломойського.
Олігарху вдавалось уникати відповідальності кілька років
2 вересня 2023 року СБУ та БЕБ заявили, що підозрюють олігарха у легалізації в період між 2013 та 2020 роками 500 млн гривень шляхом їхнього виведення за кордон.
Цього ж дня для нього обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом вийти під заставу у 509 млн гривень.
Згодом підозру Коломойському вручило НАБУ, звинувативши його у 9,2 мільярдами гривень ПриватБанку. Зрештою, третю підозру олігарху знову вручили співробітники БЕБ із СБУ.
За їхньою інформацією, спільники бізнесмена підробили документи, згідно з якими Коломойський з березня 2013 по лютий 2014 року вніс на рахунок Привату 5,8 мільярдів гривень. Він отримав реальні гроші за фіктивними платежами і розплачувався з ними за кредити, переводив у готівку і виводив за кордон.
Термін давності за справою про замовне вбивство справді сплив 2018 року. Проте пункт 3 статті 49 Кримінального кодексу говорить, що термін давності переривається, якщо особа вчинила новий злочин. Оскільки БЕБ вважає, що у 2013-14 роках він вчинив ще один особливо тяжкий злочин, термін притягнення його до кримінальної відповідальності збільшується до 2028 року.
Ігор Коломойський перебуває у СІЗО СБУ
У листопаді 2023 року Шевченківський районний суд продовжив запобіжний захід для олігарха з альтернативою виходу під заставу 3,7 млрд грн.
У лютому 2024 року суд залишив Коломойського під вартою до 25 квітня, зменшивши заставу до 2,4 млрд грн. 22 квітня суд ще раз продовжив запобіжний захід для Коломойського, знову зменшивши заставу – тепер вона становить 1,96 млрд грн.
Деякі експерти вважають, що Ігорю Коломойському все-таки вдасться уникнути відповідальності: він домовиться з владою, можливо, віддасть частину своїх активів, і йому дозволять втекти за кордон. Проте більшість вважає, що настав кінець ери Коломойського.
За його власними словами, життя – це супермаркет: можеш брати що хочеш, але попереду каса. Схоже, колись наймогутніший український олігарх, який здавався невразливим, дійшов до своєї каси…
