У 2040 році на польському ринку праці не вистачатиме 4,5 млн працівників. Рапорт «Барометр професій» за 2022 рок визначає 30 професій, в яких вже зараз відчутний брак спеціалістів. У майбутньому проблеми лише наростатимуть. Єдина можливість порадити з цим — системний підхід до працевлаштування мігрантів та створення сприятливих умов для відкриття ними бізнесу.
Станом на жовтень минулого року, тимчасовий захист у Польщі отримало 1,4 млн українців — більше, ніж у будь-якій іншій країни Європи. Звичайно, частина з них повернулася до України, частина розглядала Польщу лише як тимчасове місце для перепочинку і поїхала далі на захід. Але багато українців планує залишитися у Польщі на більш тривалий час.
Простий приклад. За офіційними даними, станом на кінець травня 2022-го, в Польщі працювали 22,3 тис. компаній з українським капіталом. Як пояснюють в Польсько-українській господарчій палаті (далі - ПУГП), тренд зростання господарчої активності українських мігрантів сформувався ще до початку війни, а зараз лише «набрав оборотів».
Найпопулярніші серед українських підприємців ніші, це IT та сфера послуг (зокрема — перукарні). Втім, у ПУГП зауважують на розширення сфери інтересів українських підприємців у Польщі останнім часом, зокрема цікавість до релокації вже існуючих бізнесів з України. Це стосується як приватних підприємців, так і більш великих компаній.
Труднощі з житлом і недостатній рівень польської
І це при тому, що реалізувати себе у Польщі в професійному плані, на жаль, вдається далеко не всім мігрантам. Як свідчить проведене ще у 2019-му дослідження «Центру соціальних досліджень» при українському університеті «Острозька академія», більш ніж 75% українських мігрантів працює у Польщі за професіями, які не відповідають їх кваліфікації.
Головні проблеми, які перешкоджають професійній інтеграції біженців: недостатній рівень підтримки на початкових етапах інтеграції у польське суспільство, трудності з пошуком житла, а також — недостатній для роботи за фахом рівень польської мови.
Також гостро стоїть потреба в україномовних психотерапевтах та психіатрах. Адже пост-травматичний синдром у значної кількості українців заважає їх швидкій інтеграції у суспільне та професійне життя.
Нова міграційна політика
В більш тривалій перспективі, крім того, буде доречною лібералізація міграційної політики, зокрема, в області доступу громадян третіх країн до так званих «регульованих» професій. Таких як медицина, публічна адміністрація чи робота в силових структурах. В принципі, лібералізація ринка праці буде корисна для будь-яких професій, де не вистачає працівників.
Знайти шлях розв’язання описаних вище проблем покликана серія конференцій «Місто — простір для бізнесу», організованих ПУГП. Зокрема, наприкінці жовтня 2022-го подібна конференція пройшла у Варшаві, а 26 січня відбудеться у Легниці під Вроцлавом.
У події візьмуть представники локальної влади Нижньої Силезії та бізнесу. Метою заходу є створення нових принципів міграційної політики. Зокрема, створення спеціальних консультаційних органів при центральній та місцевій владі: рад мігрантів.
Це має сприяти професійній активізації українських переселенців до Польщі, відкриттю ними нових бізнесів та створенню нових робочих місць. Безперечно, це принесе користь економікам як Польщі, так і України.
W 2040 roku na polskim rynku pracy może zabraknąć 4,5 mln pracowników. Raport "Barometr zawodów" za 2022 rok definiuje co najmniej 30 zawodów, w których już dzisiaj dostrzegany jest deficyt pracowników. W przyszłości skala tego problemu wzrośnie jeszcze bardziej. Jedyną możliwością, by zaradzić temu kryzysowi jest podejście systemowe do polityki migracyjnej.
Według danych z października 2022 roku ochronę czasową w Polsce otrzymało 1,4 mln Ukraińców – więcej, niż w jakimkolwiek innym państwie Europy. Oczywiste liczba wydanych Ukraińcom numerów PESEL jest większa, niż realna liczba uchodźców: część z nich wróciła do Ukrainy, część rozpatrywała Polskę jedynie jak miejsce postoju i pojechała dalej na Zachód. Ale znaczna część Ukraińców zamierza zostać w Polsce na dłużej.
W maju 2022 w Polsce działało 22,3 tys. firm z kapitałem ukraińskim. Wedlug Polsko-Ukraińskej Izby Gospodarczej, trend wzrostu aktywności gospodarczej migrantów Ukraińskich ukształtował się jeszcze przed rozpoczęciem wojny, a na razie jedynie nabrał większej skały.
Największą popularnością cieszy się strefa usługowa (zwłaszcza – fryzjerstwo), ale również – IT.
Problemy mieszkaniowe i niewystarczający poziom polskiego
Jak pokazuje sondaż przeprowadzony w 2019 roku "Centrum badań socjalnych" przy ukraińskim uniwersytecie Akademia Ostrogska, ponad 75% migrantów Ukraińskich w Polsce wykonuje pracę, która nie odpowiada ich kwalifikacji. Główne problemy w integracji zawodowej uchodźców to: niewystarczający poziom wsparcia na wcześniejszych etapach integracji, trudności ze znalezieniem mieszkania oraz niewystarczający dla pracy wykwalifikowanej poziom polszczyzny.
Również istnieje potrzeba w zwiększeniu w Polsce liczby ukraińskojęzycznych psychiatrów i
psychoterapeutów. Znaczna część uchodźców ma objawy zespołu stresu pourazowego (PTSD). To schorzenie przeszkadza integracji uchodźców w życie społeczne i zawodowe.
Nowa polityka migracyjna
W dłuższej perspektywie oprócz tego powstaje potrzeba liberalizacji państwowej polityki migracyjnej, zwłaszcza w dziedzinie tak zwanych regulowanych zawodów (takich jak medycyna, administracja publiczna i służby mundurowe). Przyniesie to korzyść branżom, w których brakuje rąk do pracy.
By znaleźć rozwiązanie konieczna jest seria wspólnych dyskusji z ukraińskim biznesem i ukraińskimi przedsiębiorcami. Temu ma służyć cykl konferencji "Miasto – przestrzeń dla biznesu" zorganizowanych przez PUIG. Jedna z nich odbyła się w końcu października zeszłego roku w Warszawie, a 26 stycznia odbędzie się w Legnicy.
W wydarzeniu wezmą udział przedstawicieli biznesu i samorządu Dolnego Śląsku. Celem konferencji jest stworzenie nowych zasad polityki migracyjnej państwa. Zwłaszcza, dyskusja co do celowości powołania specjalnych doradczych struktur przy centralnej władzę i samorządach: rad migrantów.
To powinno sprzyjać zawodowej aktywizacji ukraińskich przesiedleńców. Bezsprzeczne, to przyniesie korzyści zarówno polskiej, jak i ukraińskiej gospodarce.
