Дикі кабани напали на російську ДРГ в Чорнобильській зоні

В районі українсько-білоруського кордону на територію України змогла прорватись російська ДРГ. Окупанти якимось чином оминули українські пости контролю та спостереження. ДРГ пересувалася лісом та зіткнулася зі стадом диких кабанів. Після зіткнення з твариною один з окупантів невдало впав, вдарився головою об камінь та загинув на місці.

"Бойові" кабани влаштували полювання на російську ДРГ в зоні ЧАЕС

У Чорнобильську зону в районі українсько-білоруського кордону змогла прорватись російська ДРГ. Далеко ворог не пройшов - окупантів зупинили дикі кабани.

Дивись відео Швеція передала українцям танки Leopard. Українці вже пройшли необіхідні навчання

За даними наближеного до Генштабу Росії Телеграм-каналу "Кремлівська табакерка", подія сталася неподалік Чорнобильської атомної станції. В зону відчуження з території Білорусі змогла проникнути нечисленна ворожа диверсійна група. Вони якимось чином оминули українські пости контролю та спостереження.

"Якоїсь миті група проходила лісом і зіткнулася зі стадом диких кабанів, які там водяться. Стріляти тварин можливості не було, оскільки гучні звуки пострілів могли б видати розвідників. Кабанам вдалося наздогнати одного з військових. Після зіткнення з однією з тварин він невдало впав і вдарився головою об камінь. Загинув на місці", — йдеться в повідомленні.

Російські пабліки пишуть, що тіло загиблого росіянина не евакуювали, а от "план операції довелося змінювати".

Українські військові ймовірний прорив російською ДРГ нашого кордону і напад на неї кабанів не коментували.

Ворог щодня втрачає свої наступальні можливості

Як заявив командувач ОСУВ "Хортиця" Олександр Сирський, ворог не відмовляється від своїх планів та продовжує наступальні дії одночасно на декількох східних напрямках.

Попри великі втрати росіяни атакують наші частини, які обороняються в районі Куп’янська

- зазначив Сирський. 

За два тижні в районі відповідальності ОСУВ "Хортиця" російські окупаційні війська втратили понад 4 тисячі осіб. Знищено та пошкоджено понад 500 одиниць військової техніки окупантів. Загальні втрати Росії у повномасштабній війні в Україні в живій силі становлять вже близько 313 470 солдатів.

Росія все частіше спирається на піхоту під час штурмів

Як повідомили в американському Інституті вивчення війни, через значні втрати техніки та нестачу навченого персоналу, Росія все частіше спирається на піхоту під час штурмів.

Аналітики наводять дані про те, що 11 листопада один з військових блогерів наголосив, що "російська практика проведення тактичних штурмів з метою штурму українських укріплень у лісових масивах Донбасу не призведе до більш широкого оперативного прориву будь-де на фронті". Він зазначив, що "немає можливості підготувати достатню кількість російського персоналу для інтенсивного фронтового наступу, необхідного для значного просування в Україні".

Інший "воєнкор" у відповідь стверджував, що російські військові скоро переживуть "справжній ренесанс піхотного бою", оскільки поблизу лінії фронту стає менше танків, бойових машин піхоти (БМП) і бронетранспортерів (БТР), кажуть в ISW.

Крім того, аналітики звернули увагу на те, що телеграм-канал, пов’язаний із російським спецназом, також поскаржився, що "залежність від фронтових ударів під керівництвом піхоти завдає шкоди всім підрозділам спецназу, які дислокуються в Україні". Сили спецназу "не призначені для проведення таких штурмів під керівництвом піхоти, як стандартна російська мотострілецька піхота, і деякі російські джерела явно розчаровані наслідками неправильного застосування таких елементів спецназу", - пишуть в телеграм-каналі.

Минулого місяця британська військова розвідка заявила, що Росія під час наступу на Авдіївку на Донеччині зазнала чи не найвищих втрат у 2023 році.

Раніше Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний зазначив, що за місяць боїв українські військові знищили приблизно 10 тисяч окупантів. Крім того, ворог втратив понад 100 танків, 250 інших бронемашин, близько півсотні артилерійських систем та 7 літаків Су-25.

Слухай подкаст Епізод 4. Як Росія нищить українські культурні пам'ятки? Розмова з Владиславом Берковськи