За даними російського медіа, відомо вже про кілька випадків затримання активістів, яких влада Росії переслідує з політичних мотивів. Про це повідомляє "Медуза".
У Киргизстані почали затримувати російських активістів
За словами журналістів, 30 травня у Киргизстані співробітники місцевої спецслужби затримали антивоєнного активіста Олексія Рожкова. Його в Росії звинувачували у замаху на вбивство через те, що він кинув "Коктейль Молотова" у будівлю військкомату. Затримання відбулося наступного дня після того, як Рожков побував у центрі обслуговування населення, де продовжував тимчасову реєстрацію.
Рано-вранці до нього в орендовану квартиру увірвалася група оперативників, після чого його забрали до відділку. "У сусідніх приміщеннях часто і тривало було чути крики людей, яких катували. Мені погрожували тортурами, якщо не співпрацюватиму", — розповів Рожков.
Того ж дня його у супроводі двох співробітників спецслужб посадили на літак до Єкатеринбургу. У Росії, за словами Рожкова, його зустріли співробітники ФСБ, які накинули йому на голову мішок та били електрошокером. Наразі активіст перебуває у СІЗО в Єкатеринбурзі.
"Медіазона" зазначає, що досі незрозуміло, як примусовий переліт Рожкова до Росії було оформлено юридично — силовики не надали жодних паперів щодо депортації, а про засідання суду з цього питання також нічого не відомо.
Затримання російських активістів у Киргизстані: які ще історії відомо?
На початку червня в Бішкеку було затримано ще двох російських активістів — Лева Скорякіна та Олену Крилову. Першого з них у Росії звинувачують у хуліганстві через акцію проти політичних репресій, Крилову — в участі у русі "Лівий опір", який організовує пікети та акції протесту. Влада РФ вважає його "екстремістським".
Скорокін і Крилова одразу повідомили про своє затримання правозахисникам, які швидко оприлюднили справу. Ймовірно, саме тому силовикам не вдалося одразу відправити їх до Росії, як Рожкова. Активісти подали прохання щодо надання політичного притулку. Щонайменше до його розгляду їх не зможуть депортувати до РФ.
Як зазначає "Медіазона", у Киргизстані останнім часом розгорнули систему розпізнавання осіб, за допомогою якої силовики шукають людей, оголошених у розшук в інших країнах СНД. Російська влада в межах цієї системи надала Киргизстану дані більш ніж 85 тисяч осіб. Вже за перші десять днів роботи камер вдалося ідентифікувати 57 із них, четверо було затримано.
Правозахисники з ініціативи "Вивожук" зазначають, що камери із системою розпізнавання осіб у Бішкеку зробили становище активістів, які втекли до Киргизстану з Росії, більш ризикованим — оновлення баз міждержавного розшуку на прикордонних КПП проходило повільно і займало місяці, що дозволяло росіянам встигнути зробити документи. Розгорнута система "Безпечне місто" отримує дані про людей, які перебувають у міждержавному розшуку, набагато швидше.
Правозахисниця Анастасія Буракова у розмові з "Медіазоною" зазначила, що можливість довільних затримань, екстрадицій чи висилки в обхід процедури екстрадиції є і в інших країнах СНД, проте багато хто з них "не горить бажанням" виконувати запити Росії про висилку переслідуваних активістів і часто реагують ними формально. У Киргизстані, за її словами, ситуація стає "все гіршою і гіршою".
