У Варшаві відбудеться показ українського фільму "Будинок "Слово"

Сценаристи стрічки - Тарас Томенко та Любов Якимчук, режисер - Тарас Томенко, оператор-постановник - Михайло Любарський, художник-постановник - Шевкет Сейдаметов, композитор - Алла Загайкевич, продюсери - Юлія Чернявська, Олег Щербина, Пилип Іллєнко та Ростислав Мартинюк.

У вівторок, 4 липня, у Варшаві відбудеться благодійний показ української драми  «Будинок "Слово". Нескінчений роман». Про це повідомила прес-служба Держкіно. 

Зокрема, фільм буде однією з головних стрічок фестивалю українського кіно просто неба "Open Air Ukrainian Film Festival". Кожен охочий зможе подивитися стрічку о 20:30 на літній терасі П'яної Вишні «Округляк».

Автори кіноленти наголошують, що фільм засновано на реальних подіях. Стрічка розповідає  історію кооперативного будинку з 66 квартир,  який створили наприкінці 1920-х років у Харкові для літераторів, художників та інших діячів культури. 

"Будинок "Слово". Нескінчений роман" — це драматична історія українських письменників, яких за наказом Сталіна зібрали під дахом кооперативного будинку "Слово" у Харкові, аби змусити їх працювати на благо системи. Усі вони стали учасниками експерименту формування нового типу радянського письменника та повного контролю над творчим процесом.

Цей фільм про те, як комуністичний рай перетворюється на комуністичне пекло, пояснюють в Держкіно.  

 Споруда має форму літери «С» — слово, а його мешканців називали «слов’янами».

Так, сусідами по будинку були Павло Тичина, Володимир Сосюра, Остап Вишня, Микола Хвильовий, Майк Йогансен, Іван Багряний та інші.

 Виробництво фільму здійснила компанія Fresh Production Group за підтримки Держкіно та Міжнародного благодійного фонду «Солідарність». У 2022 році стрічка перемогла в номінації «Найкращий повнометражний фільм» на Міжнародному кінофестивалі в Словаччині, а також отримала нагороду глядацьких симпатій на Польському фестивалі українського кіно та культури Ukraina! Festiwal Filmowy.

 

Однак невдовзі після заселення новобудови стало зрозуміло, що митців зібрали в одному місці не для щасливого життя та роботи, а для зручнішого стеження та репресій. Росія намагалася знищити українську культуру тоді й продовжує це робити сто років по тому. Вже під час повномасштабного вторгнення фасад будинку пошкодили обстріли держави-агресорки.