Зруйновано понад 150 тисяч будинків: як проходить відбудова України

Попри війну, ділова спільнота активно обговорює можливості для післявоєнного відновлення країни. Якщо європейські міста після Другої світової війни почали відновлювати лише за три роки після закінчення бойових дій, то в Україні відновлення триває. Планується, що воно пройде за кошти українського бюджету, підтримки міжнародних донорів, а також за рахунок стягнених з Росії репарацій.

Армія РФ зруйнувала в Україні понад 150 тисяч житлових будинків 

Внаслідок бойових дій зруйновано або пошкоджено 167,2 тисяч об’єктів житлового фонду. Таку статистику оприлюднили експерти Київської школи економіки оприлюднили статистику наприкінці вересня.

З цього числа 147,8 тисяч – приватні будинки, 19,1 тисяч – багатоквартирні, решта – гуртожитки. З-поміж регіонів, які найбільше постраждали від руйнування житлового фонду – Донецька, Київська, Луганська, Харківська, Миколаївська, Чернігівська, Херсонська та Запорізька області. Зважаючи на підступні дії російських загарбників – бити по цивільних об’єктах, кількість понівеченого житла буде зростати й надалі, пише Польсько-українська торгівельна палата.

Потреби України на реконструкцію оцінюють у 411 млрд доларів США

Тільки в поточному році Україні терміново потрібні більш ніж 14 млрд доларів на відновлення енергетичної, житлової, критично важливої та соціальної інфраструктури, базових послуг для найбільш вразливих прошарків населення.

Відновленням України всередині держави займається кілька відомств. Наприкінці минулого року були об'єднані міністерства інфраструктури та розвитку громад і територій у Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, одним із завдань якого є саме відбудова країни. Цього року було створене Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, яке відповідає за реалізацію проєктів.

Принцип дії такий: органи місцевого самоврядування подають проєкт на обласні військові адміністрації, а ті розподіляють на відповідні міністерства. В разі погодження Кабміном бюджетний комітет Верховної Ради ухвалює рішення про виділення коштів. Головним розпорядником коштів є Мінінфраструктури, другорядним – Агентство відновлення, яке входить до структури міністерства.

Своєю чергою, цьому агентству підпорядковується Фонд ліквідації наслідків збройної агресії. На цей час для нього закладено 35,5 млрд грн. Цього недостатньо, і український уряд планує залучити до наповнення Фонду Світовий банк.

В Україні створено Міжвідомчу координаційну платформу донорів

Загалом для залучення країн-партнерів до відновлення створено Міжвідомчу координаційну платформу донорів. Торік президент Володимир Зеленський запропонував міжнародним партнерам нову модель відновлення — шефство над регіоном, містом, громадою чи галуззю. Цим проєктом зацікавилося вже близько 30 країн.

Але наразі виникла ще одна проблема: переважна більшість приватних компаній, які працюють на ринку комерційної нерухомості та житла, відверто не бажають брати участь у державних тендерах із відбудови. 

За словами голови Державного агентства відновлення та розвитку Мустафи Найєма, з державними коштами працюють не більше третини забудовників. У цьому очільник агентства вбачає велику проблему. На його переконання, цьому є три пояснення:

  • негативний досвід бізнесу в попередні роки, коли кваліфікаційні вимоги прописували під обрані компанії;
  • непартнерське ставлення з боку замовника;
  • претензії з боку правоохоронних органів після підписання договору або завершення проєкту.

Експерти теж вбачають у цьому високі ризики. Адже обсяги державного замовлення на відбудову України чи не в тисячу разів більше проти можливостей компаній, які беруть участь у державних тендерах. Відтак саме зараз треба переформовувати ринок, вдосконалити тендерні процедури, бо в будь-який момент, навіть за наявності достатнього фінансування, може статися колапс. Коли компанії, що працюють в бюджетному секторі, просто не подужають відбудову країни.

Держагентство відновлення вивчає практику Світового банку  

Наразі фахівці Державного агентства відновлення та розвитку проводять відкриті консультації з підрядними компаніями, вивчають практику Антимонопольного комітету, колег з Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), Банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), Світового банку.

Аналітики переконують, що будь-які методики треба аналізувати, але рекомендувати до впровадження ті, що стануть драйвером залучення коштів у відбудову. Адже наразі заклики, що відбудуємо Україну і вона стане кращою, ніж до війни, поки що залишаються гаслом. 

Вікторія Чирва

Copyright © Agora SA