Як українці реагують на нову дату святкування Різдва? У ПЦУ відповіли

Цьогоріч вперше віряни Православної церкви України відзначатимуть Різдво 25 грудня, а не 7 січня. Зокрема і День Святого Миколая святкуватимуть 6 грудня. Як віднеслися до цього українці - читайте у новому матеріалі Ukrayina.pl.

1 вересня Україна перейшла на Новоюліанський календар. Це означає, що цьогоріч зимові свята будемо відзначати в нові дати. А саме 6 грудня святкуватимуть – Миколая, 24 грудня – Святвечір, 25 грудня – Різдво, 6 січня – Богоявлення, Водохреща. Як на це реагують українські віряни?

Свята по-новому: у ПЦУ розповіли як реагують на це українці

Українці прив'язані більше не до дати відзначення, а до самого свята. Про це сказав священник Православної церкви України Георгій Коваленко під час брифінгу.

"Більш консервативними у нас, напевно, під впливом "руського міра", є віряни скоріше Московського патріархату. Для мене певною несподіванкою було як власне відчуття від переходу, так і те, що говорять наші реальні парафіяни. Тобто виявилося, що ми не прив'язані до календаря як цифри, а ми прив'язані до свята. І в принципі це відчуття свята воно не календарне, не в цифрах і датах, а саме в тому, що ми святкуємо", - додав він

Як додає, минулого року здавалося, що люди будуть святкувати Різдво двічі – 25 грудня і 7 січня, але насправді склалося так в реальності, що, відсвяткувавши Різдво 25 грудня, потім було святкування Нового року. А вже далі життя йшло у звичайному режимі.

"Мені здається, що оці розмови про занадту консервативність парафіян трохи перебільшені. Звісно, в релігійному середовищі, як і в країні в цілому, є люди більш консервативні чи навіть фундаменталістське налаштовані віряни, але ПЦУ все ж таки невід’ємна частина народу і вона живе в одному ритмі з усім суспільством. І в цьому відмінність української церкви від церкви московської", - наголосив він.

Втім, зауважив, що досить незначна кількість парафій і монастирів все ще залишились на старому календарі.

"Такі є і в Києві. Більш того ми вже маємо досвід, коли Києво-Печерська лавра – монастир ПЦУ спочатку вирішив бути на старому стилі, напевно, сподіваючись, таким чином в чергове протягнути руку ченцям з Московського патріархату, щоб вони долучилися до єдності з ПЦУ, але реальність двох місяців показала, що в Лаврі почала збільшуватися кількість парафіян, почали приїжджати паломники і у всіх у них виникало питання - чому ви не в одному ритмі з ПЦУ. І з початку різдвяного посту монастир ПЦУ Києво-Печерська лавра перейшов на новоюліанський календар, синхронізувавшись з усією церквою", - наголосив Георгій Коваленко

Відмінності між 25 грудня і 7 січня

Основна різниця між григоріанським і юліанським календарем полягає у тому, як обчислюються високосні роки.

Зокрема, на відміну від григоріанського календаря, юліанський більш простий для літочислення, але він випереджає астрономічний рік. Григоріанський календар був заснований на Юліанському і є більш точним.

Новоюліанський календар залишає святкування Великодня та пов’язаних з Великоднем свят, в ті ж самі дати, що і в Юліанському календарі: за старим стилем. У той самий час, у найближчі кілька сотень років нерухомі свята за Новоюліанським календарем сходяться з Григоріанським. Тобто, православні християни України відзначатимуть початок Великий посту, Великдень, Вознесіння та день Св. Троїці, так само як і раніше. А ось Різдво будуть святкувати 25 грудня, разом з Європою.

Саме за новоюліанським календарем живуть більшість православних християн Європи: греки та кіпріоти, румуни та болгари.

Водночас Єрусалимська, Грузинська, Сербська, Польська та Російська православні церкви продовжують користуватися старим календарем. Також, за старим стилем живуть монахи на Святій горі Афон та коптські спільноти Єгипту.

З цікавого, - перехід православних країн на Новоюліанський календар тісно пов’язаний саме з Сербією та Росію, які нововведення врешті-решт не прийняли. Адже створив Новоюліанський календар сербський астроном Милутін Миланковіч. А ієрархи Російської церкви на початку XX ст. були одними з найбільш палких прихильників переходу на новий стиль і сприяли популяризації у світі цієї ідеї. Але радянський уряд у 1923 році виключив Різдво з переліку вихідних днів. Після цього, у знак протесту, Російська церква відмовилася синхронізувати церковний календар з державним. Що ж до Сербії, то там православні ієрархи налякалися, що синхронізація календаря з католицький сприятиме переходу сербів у католицизм. Тому вирішили залишити старий стиль.

Дивись відео Антон Геращенко: "Російські війська втікали так швидко, що дуже рідко вдавалося їх наздоганяти"