Суперечка на кордоні між Україною та Польщею не вплинула на ставлення українців до поляків. Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів дослідження і з'ясував, що українці найкраще ставляться до жителів цієї європейської держави, яка найбільше допомогла Україні під час війни.
Українці люблять поляків і не впускали б в країну росіян
КМІС досліджує ставлення українців до деяких етнічних груп із 1994 року. Дослідження проводиться за шкалою американського соціолога Еморі Богардуса. Для кожної етнічної групи з переліку респонденти мають відповісти, наскільки близькі стосунки вони готові допустити з представниками кожної з груп. Це називається соціальною дистанцією. Респонденти оцінюють від 1 до 7, як вони можуть сприймати представників інших народів:
- як членів своєї родини — 1;
- як близьких друзів — 2;
- як сусідів — 3;
- як колег по роботі — 4;
- як жителів України — 5;
- як гостей України — 6;
- не пускав би в Україну — 7.
Найменша соціальна дистанція визначена до україномовних українців (2,03), далі йдуть поляки та російськомовні українці (2,93 і 2.95). Потім йдуть канадці та американці (3,04 і 3,07), німці, французи і євреї-жителі України (від 3,32 до 3,39).
Найбільша соціальна дистанція до африканців (4,69), ромів (4,75), росіян-жителів України (4.96), білорусів-жителів Білорусі (5.30).
Останнє місце посідають росіяни-жителі Росії (6.38). Більшість респондентів — а це 80% — не допускали б росіян до України навіть як туристів.
Як зазначає Інститут, від початку великомасштабної війни з 2021 до 2022 року рівень ксенофобії дещо підвищився через погіршення ставлення до росіян і білорусів, а за останній рік з жовтня 2022-го до жовтня 2023-го дещо знизився через покращення ставлення до союзників (канадців, американців, німців і французів).
Опитування проводили з 29 вересня по 9 жовтня 2023 року. Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) опитали 1010 респондентів віком від 18 років, що на момент дослідження жили в Україні — у всіх регіонах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до повномасштабного вторгнення. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки не перевищує 3,4%
Польський уряд готує нові умови для біженців з України
Раніше Ukrayina.pl писала про те, що Польща змінить правила перебування біженців з України. У нинішньому вигляді правила діятимуть лише до вересня. А серед анонсованих змін після цієї дати – зменшення виплат на дітей та скасування статусу біженця після виїзду з Польщі навіть на короткий термін, наприклад, на свята чи у відпустку.
На думку польського уряду, тим, хто залишає Польщу, вже не потрібний тимчасовий захист, пише Rzeczpospolita. Видання зазначає, що передбачений законом спецзахист для українських біженців, який закінчується 4 березня, буде продовжено лише на шість місяців, а потім правила зміняться.
Відомо, що польський уряд ще проводитиме консультації з міністерствами, органами місцевого самоврядування та організаціями, які надають допомогу біженцям. "Ми даємо собі півроку, щоб напрацювати добрі зміни до закону", – зазначив заступник міністра внутрішніх справ Польщі Веслав Щепанський.
Серед анонсованих змін є скасування статусу біженця після виїзду громадянина України з Польщі навіть на короткий термін (наприклад, на свята або у відпустку). На думку польського уряду, дії таких осіб показують, що їм вже не потрібен тимчасовий захист. Також біженці отримуватимуть менші виплати на дітей.
Польський уряд також проведе консультації з міністерствами, органами місцевого самоврядування та організаціями, які надають біженцям допомогу.
"Зміни дуже потрібні. Міжнародну фінансову допомогу від держави мають надавати лише хворі, залежні та інваліди, переважно зі Східної України, каже Анета Жоховська, директор Фундації Лени Гроховської, яка керує п’ятьма центрами для біженців у Польщі, де проживає близько тисячі осіб.
Кількість українців у Польщі зменшується
У грудні 2023 року з реєстрації в Управлінні соціального страхування (ZUS) вибули майже 7 тис. українських громадян. Водночас у деяких країнах Європи зростає кількість українців.
Та ті громадяни нашої країни, які залишилися в Польщі, підтримують економіку цієї країни. Про це пише газета Rzeczpospolita. За підсумками 2023 року, кожне десяте нове підприємство у Польщі – засноване саме українцями. Ідеться про таку форму підприємництва, як ФОП. Торік у Польщі з’явилося 30 325 ФОПів-українців.
