Де відпочити у Польщі? Нижня Сілезія: Судетські гори, частинка Норвегії у хмарах, Оманливі скелі (ч.2)

Якщо ви у Польщі шукаєте варіант маршруту для короткої мандрівки, аби трохи відпочити, в мене є для вас ідея. Оскільки Балтійське море - холодне і вітряне, а у Татрах стільки туристів, що треба стояти годинами в заторах, раджу вам вирушити у регіон поблизу Судетських гір - у Нижню Сілезію (Dolny Śląsk). Де зупинитися, що побачити і на чому зекономити? До вашої уваги - друга частина тексту про мою п'ятиденну мандрівку.

Нижня Сілезія (польською Dolny Śląsk) — це північно-західна частина історичного і географічного регіону Сілезія. Нижня Сілезія всю свою історію була під контролем середньовічної Польщі, Богемії, Австрії, Пруссії та Німеччини, і після 1945 була поділена між Польщею і Німеччиною.

*Де відпочити у Польщі? Нижня Сілезія: ночівля у вежі, найбільший дерев'яний храм Європи, замок Ксьонж (ч.1)

Нижня Сілезія: унікальна дерев’яна церква, збудована норвежцями

…Гори на горизонті ваблять, тож у третій день подорожі ми вирушили у Карпач — місто на висоті 599 метрів над рівнем моря у Карконошах — найвищій частині Судетських гір. Воно тягнеться вздовж звивистої дороги довжиною 10 км, обабіч — вілли, садиби, готелі, гірськолижні траси та витяги. І — дерев’яна церква, поруч із якою майорить норвезький прапор. Квиток сюди коштує 12 злотих.

** Fot. Nadiya Fedeczko

"Святиню без єдиного цвяха збудували норвежці в ХІІ столітті у місцевості Ванг, — розповідає екскурсовод. — Опісля парафіяни вирішили збудувати новий храм, а цей розібрати і продати. Купив церкву прусський король Фридерик Вільгельм ІV. У 1841 році розібраний на частини храм перевезли спочатку до Щецина, а потім до Берліна. Графиня фон Реден переконала короля перевезти церкву у Карпач, бо німецька громада не мала храму. Від 28 липня 1844 року цей храм є церквою місцевої євангельської парафії".

Саме з пункту поблизу церкви починається шлях на гору Снєжку, висотою 1603 метрів, де навіть у травні лежить високий шар снігу. 

До речі, вхід у Національний парк Карконоші платний: коштує у залежності від маршруту від 8 до 20 злотих. 

Оманливі скелі: нічого подібного у житті я не бачила!

Далі на південний схід у бік чеського кордону розташована зовсім інша частина Судет — Столові гори. Отож наша ціль четвертого дня — Оманливі скелі (їх ще називають Помилковими чи Заблукалими) на висоті 853 м над рівнем моря, що утворюють мальовничий лабіринт коридорів та тунелів.

Потрапити до Оманливих скель можна від двох паркінгів: перший є безкоштовним, але від нього до входу у кам’яний лабіринт треба йти приблизно годину гірською стежкою, а другий, який розташований на відстані приблизно 800 м від входу до скель, вартує 30 злотих. Я би радила таки не економити, а обрати другий, бо бачила людей, які дійшли до входу на Оманливі скелі і не мали вже сили пройти ними. Квиток на самі скелі вартує 12 злотих.

Спершу захоплюють самі краєвиди, опісля — величезні валуни обабіч дороги, які поросли мохами. Дивує майстерність природних "архітекторів", бо тут є і вузькі лабіринти, і скелі із назвами Куряча нога, Каса, Гриб, Корабель...

** Fot. Nadiya Fedeczko

Є місця, у яких треба йти навприсядки або на колінах, а в деяких — добре втягнути живіт, думаючи, що круасан на сніданок таки був зайвий. Нічого подібного у житті я не бачила! І це усе організовано зручно та безпечно навіть для батьків із немовлятами та літніх людей (є поручні, дощаті доріжки, сходи).

Клодзко: гігантська фортеця просто вражає

…Дорогою зі скель ми заїхали у Клодзко із населенням 26 тисяч. Там дуже гарна площа Ринок із величною ратушею, збудованою із почорнілого пісковика, готичний міст через річку Млинувку з бароковими фігурами, що нагадує Карлів міст у Празі, костели, монастир. 

Та найголовнішою привабою міста є гігантська фортеця, перші згадки про яку датуються 981 роком. На межі ХІІ-ХIV століть було збудовано укріплений замок — резиденцію представників Сілезьких П'ястів. Багато років вона була в`язницею, гітлерівці облаштували тут табір для політв'язнів та завод. Тепер це музей, квиток у який вартує 43 злотих. Мені сподобалася не тільки екскурсія залами та підземеллями, а й краєвиди на околиці та гори, які відкриваються із терас мурів.

** Fot. Nadiya Fedeczko

...П’ять днів на Дольному Шльонску були насиченими і минули швидко. Дорогою додому ми лише пару годин погуляли столицею воєводства Вроцлавом. Ми не встигли побачити фортецю Срібна гора, палац Маріанни Ораньської, печеру Ведмедя і копальню золота. Тож треба повернутися сюди ще раз!

Дивись відео Бігун Сходами: Я обганяю ліфт до п’ятнадцятого поверху. А тоді починається справжній біль