NASK про дослідження російської дезінформації в польських ЗМІ
"Ми зосереджуємось на близько 100 темах на день, поділених на 17 категорій, спостерігаємо та аналізуємо їх, — каже виданню Rzeczpospolita експерт Науково-академічної комп’ютерної мережі, через сферу діяльності просить анонімність. — Після російського вторгнення в інтернеті поширювався контент для створення негативного іміджу та ворожих почуттів до них. Спільна риса — вміст, який неможливо перевірити".
Яких тем стосуються фейки?
Наразі питання пов’язані з економікою та соціальною сферою. Зокрема, підтримкою біженців, інфляцією, високими цінами на паливо. Також росіяни переконують, що "поляки є громадянами другого сорту у своїй країні". Українцям часто нагадують, що вони добре одягнені, мають хороші машини і нібито "невдячні" тим, хто запропонував їм житло.
Дезінформація стосується також подій, які слугують "легендацією" чуток. Наприклад, був випадок із вбивством у Новому Святі у Варшаві, де спочатку існувало припущення, що злочинець був українцем. Та це не було правдою. "Наративи, які підсвідомо нав’язуються в головах людей, мають створити враження, що проблема є", – зауважує експерт.
Дезінформаційна кампанія у Польщі: що росіяни пишуть про міжнародну арену?
Як зазначає НАСК, сегмент пропаганди стосується міжнародних справ. "Спочатку повторювалися думки, що "Польща буде втягнута у війну", зараз — що підтримувати Україну — "як Заблоцького на милі". Це послаблює сенс поточної зовнішньої політики", — кажуть експерти НАСК.
Як змінюється російська дезінформація у Польщі?
Дезінформація змінює свій характер і пристосовується до ментальних "прогалин" суспільства. "Зараз головними дійовими особами дезінформаційної діяльності часто є реальні події та реальні люди, — каже експерт НАСК. — На практиці, наприклад, відома особа дає інформацію про підвищення ціни на паливо, яке використовується для дезінформації".
Найчастіше використовують фейки з домислами та чутками, зокрема друг побачив, сусід". На основі цього будуються негативні емоції. Експерти наголошують, що емоційно виражена дезінформація дуже небезпечна, бо призводить, наприклад, до черг у банкоматах і заправках. І це неприпустимо з точки зору регламентації соціальних платформ і правового регулювання.
Читайте найважливіші новини для українців про життя у Польщі у нашому телеграм-каналі та на сторінці у фейсбук.
