Інтерес до українських біженців у Польщі знизився
"Інтерес до ситуації біженців з боку мешканців Гданська зменшився, — визнає львів’янка, викладачка Гданського університету Марта Коваль в розмові з zawszepomorze.pl. Вона 11 років живе в Гданську. — Змінився також масштаб і профіль проблеми. Бо якщо наприкінці лютого, у березні, у квітні приходили нові люди, яким треба було дати дах над головою, їжу, одяг тощо, то зараз багато з них повернулися додому. Деякі вирушили далі на захід — до Швеції, Німеччини, Франції, Канади, Італії та Нідерландів. З іншого боку, люди, які залишилися в Померанії, точно залишаться тут довше, якщо не назавжди".
Знайти квартиру у Польщі українцям непросто
Спочатку біженцям надавали безкоштовний притулок у готелях, гуртожитках, базах відпочинку, а також у приватних будинках. Однак це не було постійне житло. Багато людей, які вже стали на ноги, намагаються самостійно щось орендувати. І тут починаються труднощі. По-перше, у Гданську дорого, а по-друге, більшість шукачів — це люди з дітьми. А орендодавці бояться, що в разі проблем, наприклад з регулюванням орендної плати, закон буде на боці такої жінки з дитиною і виселити її не вдасться.
"Це дійсно величезна проблема, — зазначає Марта Коваль. — Сьогодні зустрічаю дівчат з Маріуполя, які живуть в однокімнатній квартирі на дев’ять людей".
Ще одна проблема — працевлаштування
"Оскільки біженці — це люди, які не готувалися до еміграції, вони не вивчили польської мови, тому можливості знайти роботу дуже обмежені, — пояснює Марта Коваль. — Це переважно фізична праця, тобто робочий день більше восьми годин, зазвичай 10-12 годин. І це часто матері маленьких дітей. Приватні дитсадки занадто дорогі, а в державних немає місць. Якщо дитина не ходить в дитячий садок або ясла, така мати має дуже обмежені можливості для початку роботи".
Скільки поляків допомагає українським біженцям?
Згідно з дослідженням, проведеним Szlachetna Paczka, кількість поляків, які допомагають біженцям, скоротилася на 10 процентів."Ми не можемо бути весь час мобілізованими. Ті, хто допомагав, все ще це роблять, але менше. Більше піклуються про себе, що, звісно, ??зрозуміло. Інфляція висока, ми бачимо, що, ходячи по магазинах, нам доводиться витрачати набагато більше, щоб купити той самий кошик продуктів", — зізнається Йоанна Садзік, президентка Весна".
Як змінилися потреби українських сімей?
Зараз люди хочуть почати жити нормальним життям — знайти роботу, мати відносно постійне місце проживання. У лютому біженці думали, що війна триватиме місяць-два. Тепер вони бачать, що кварталу чи будинку, в якому вони жили, не існує. Навіть якщо українці виїхали з рідних міст, з трьома дітьми повертатися нема куди, — пише gazeta.pl.
Крім того, українські біженці травмовані війною, потерпають від невпевненості у тому, скільки триватиме війна та страху за рідних, які залишилися в Україні. "Давайте ставитися до біженців так, як хотіли би, щоб ставилися до нас у місці, де ми б нікого не знали. Ті, хто з нами, залишаться з нами на довгі роки. Чим швидше вони інтегруються, тим швидше стануть незалежними", — каже Йоанна Садзік.
Читайте найважливіші новини для українців про життя у Польщі у нашому телеграм-каналі та на сторінці у фейсбук.
