Серед мільйонів українців, які переїхали до Польщі після початку повномасштабного вторгнення Росії, були також лікарі, медсестри та кваліфікований медичний персонал. Як запевняв тодішній міністр охорони здоров’я Адам Нєдзєльський, вони повинні були поповнити ряди польської системи охорони здоров’я, яка досі боролася з нестачею кадрів. Утім на практиці все інакше, пише interia.pl.
Лікарі у Польщі: у медиків немає часу навчати українців
З 30 грудня 2020 року діють правила, які дозволяють іноземцям працювати в польській системі охорони здоров’я на нових, спрощених умовах. Ці правила передбачають, що лікар з-за меж території Європейського Союзу "може подати заявку на дозвіл міністра охорони здоров’я на практику лікаря або стоматолога в Польщі… зобов’язаний протягом одного року працювати під наглядом опікуна – лікаря ІІ ступеня".
Хоча з початку конфлікту на нашому східному кордоні надходило все більше заявок на отримання ліцензії на практику українських медиків, час очікування рішення був значно довший, ніж очікувалося.
На заваді також став мовний бар’єр, особливості спеціалізації та велика зайнятість польських медиків. Згідно з правилами, іноземці не можуть самостійно займатися діагностикою та лікуванням протягом першого року після отримання дозволу на практику в Польщі. А переобтяжені роботою польські лікарі просто не мають на це достатньо часу. Як наслідок, кваліфіковані медики з України влаштовуються на посади, які не відповідають їхнім компетенціям (наприклад, асистентом лікаря) чи всупереч їхній спеціалізації. Це передбачає меншу винагороду та додаткові формальні вимоги щодо отримання ліцензій на спеціалізацію, які діють у Польщі.
Все це спонукає лікарів з України звільнятися з роботи, а інколи навіть повертатися в охоплену війною країну.
Лікарні у Польщі досі очікують на медиків з України
За даними Головного управління статистики, зараз у Польщі працює 140 тисяч лікарів, 25% з них — пенсіонери. За підрахунками, в цілому по країні не вистачає 50 тисяч медиків різних спеціальностей. У Польщі необхідно запровадити таку політику, щоб після отримання права на медичну практику іноземці хотіли займатися медичною практикою у нас, а не мігрувати далі, в інші європейські країни. У багатьох лікарнях і клініках по всій країні ще є вакантні посади лікарів, але формальні вимоги, серед яких, насамперед, знання польської мови, призводять до того, що вони не заповнюються.
