Курсування цього поїзда фінансує Німеччина. Раз на два дні (у парні чи непарні числа, залежно від місяця) на станцію в Перемишлі прибуває потяг, який складається з трьох-п’яти вагонів. "Загалом він може вмістити від 180 до 340-350 осіб", — каже Анна Місьняк, координаторка Центру гуманітарної допомоги в Перемишлі.
Потяг Перемишль-Ганновер: як скористатися?
Безкоштовні залізничні квитки до Німеччини можна отримати у пунктах колективного перебування, як от зал Tesco, в якому з середини лютого зайняті всі 300 місць. "Щодня до нас приїжджають поїздами люди з України. Також у нас щодня є один-два автобуси для евакуації зі Львова. Вони завжди повні", — пояснює Анна Місняк.
За фіксованим розкладом поїзд вирушає з Перемишля о 22:30 і прибуває в Ганновер близько 16.00 Єдина транзитна зупинка евакуаційного поїзда Перемишль-Гановер — Франкфурт-на-Одері.
До Німеччини їдуть переважно матері з дітьми, підлітки, іноді пенсіонери та люди з обмеженими можливостями. Є одна умова — інваліди повинні мати опікуна, який зможе допомогти їм як у дорозі, так і в Німеччині. "Ми намагаємося нікого не виділяти, не дискримінувати. Тому для нас не має значення, хто зі сходу чи заходу України", — стверджує Місняк.
Потяг Перемишль-Ганновер: виїхати вдається не всім
"Потяг до Ганновера — єдиний безкоштовний транспорт до Німеччини для біженців з України. Він користується великим попитом. Сотні людей приходять на станцію, щоб вирушити до Ганновера, але не всім вдається", — пояснює один із волонтерів, які працюють на станції Перемишль, Максим Наконечний. Щоб отримати місце у поїзді, треба пройти через пункти колективного проживання. Люди, які прибувають на станцію, мають мало шансів виїхати. Це можливо лише якщо в останні хвилини перед відправленням є вільні місця. Ці правила встановили німці спільно з Польським Червоним Хрестом і Центром гуманітарної допомоги в Перемишлі.
Щоб скористатися цим потягом, до Перемишля часто приїжджають навіть із дуже віддалених міст Польщі. "Вони їдуть до центрів для біженців у Німеччині, тому що, як ми чуємо, там кращі соціальні умови для таких людей. Деякі з них також збираються приєднатися до своїх родичів чи друзів, які вже мають житло та роботу в Німеччині", — кажуть волонтери.
Як розповідає Анна Місьняк, спочатку на вокзалі були сварки, сутички, бійки, адже всі хотіли виїхати першими. Зараз цього вже немає. "З німецької сторони ми завжди знаємо, скільки місць буде в той чи інший день. Ми ведемо облік. Щоб був порядок, без нервів і стресів. Якщо хтось не встигне в певний день, то може переночувати у нас у Перемишлі та поїхати одним із наступних потягів", — пояснює Місьняк.
