Прикрашати ялинку – одна з найкращих святкових традицій. Важко і уявити Різдво без зеленої красуні. Цікаво, що в Польщі цей звичай відносно молодий, адже з'явився він на межі 18 та 19 століття. Хто ж привіз ялинку до Польщі?
В Європі цей звичай започаткувала Німеччина, там домінував протестантизм, а головним прихильником ялинки був Мартін Лютер. Пізніше ця традиція перейшла до Франції та Англії і тільки з часом до Польщі. Католицька церква визнала цю традицію релігійним символом лише у вісімнадцятому столітті – до того часу вона сприймалася як язичницький ритуал.
У той час ялинка набула найбільшої популярності серед аристократії в великих містах. На селі ялинки з’явилися лише в міжвоєнний період – переважно в регіонах південної та центральної Польщі.
Жителі гірської місцевості мали свою традиційну ялинку, яка звалася "ютка". Вона відрізнялась від звичайної тим, що цю ялинку підвішували головою вниз і прикрашали всілякими солодощами і сухофруктами. Ласощі спеціально підвішували над запаленими свічками, щоб вони впали на землю і їх з'їли домочадці.
Спочатку ялинки прикрашали різноманітними видами фруктів, горіхами, цукерками та іншими предметами побуту. Цим предметам надавали різноманітні релігійні та язичницькі значення, наприклад:
Звісно, зараз прикраси змінились. Сьогодні, вогники символізують народження Ісуса, вказують шлях, захищають дім і відлякують злих духів. На сучасних ялинках ми найчастіше зустрічаємо також декоративні кульки, форма яких відсилає до яблук – символу здоров’я та їжі для духів померлих. Яскраві ланцюжки - на знак родинних зв’язків. У деяких домівках різдвяні ялинки досі прикрашають янголи, їх робота - доглядати за домом.