"Російське командування уже зрозуміло, що воно не має можливості й далі утримувати правий берег Херсонщини, тому свій офіцерський командний склад відводить ще до втрати тих територій. Також не виключаю, що буде ще евакуація колаборантів, які найбільше підтримували окупацію Херсонщини, — зазначає Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи "Інформаційний опір". — Це справді добрий сигнал, але радіти рано. Бо, хоч ми й спостерігали за відведенням командних пунктів і пунктів управління російсько-окупаційних військ поза зону ураження української артилерії, ми не бачимо, щоб відбувалося достатньо масоване відведення рядового складу — підрозділів загарбників, які беруть безпосередню участь у бойових діях".
— I що може бути далі?
О. Коваленко: — Тут доречно провести аналогію між правим берегом Дніпра та островом Зміїний, на якому впродовж 2,5 місяця розміщували контингент ворога при тому, що ЗСУ завдавали по ньому потужні удари. Та, зрештою, все завершилося "жестом доброї волі" — росіяни втекли. Переконаний, так буде й на правому березі.
— Яка нині ситуація на Півдні?
— Там, як і на решті фронту, ситуація залишається складною? — каже Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ". — Ворог посилює угруповання на Миколаївському й Криворізькому напрямках, у тилових районах Херсонщини концентрує резерви. Тим часом наші воїни завдають систематичних ударів по його логістичних ланцюжках і тилах на всю глибину оперативної побудови. Особливе місце при цьому відведене знищенню переправ через Дніпро, аби відрізати ворога на правому березі від основних сил, позбавити його боєприпасів, пального, харчів тощо. Мета — знекровити й максимально послабити його правобережне угруповання, позбавити його наступального потенціалу і, в ідеалі, примусити до втечі.
О. Коваленко:
— Визволення правого берега Херсонщини розпочнеться у короткостроковій перспективі. А наступним кроком буде звільнення Запорізької області. І дії ЗСУ в цьому напрямку російське командування сприймає як велику загрозу для їхнього контингенту, адже це покладе початок і звільненню лівобережної частини області. Наразі ворог концентрує там сили й засоби, щоб якомога довше утримувати оборону.
Ірина БАТЮК
- Rosyjskie dowództwo już zrozumiało, że nie ma możliwości utrzymania pozycji na prawym brzegu Chersonia, więc wycofuje swój sztab dowodzenia jeszcze przed utratą tych terytoriów. Nie wykluczam też ewakuacji kolaborantów, którzy najbardziej poparli okupację obwodu chersońskiego - zauważa Oleksandr Kovalenko, analityk wojskowo-polityczny z grupy Information Resistance. - To naprawdę dobry sygnał, ale na radość jest za wcześnie, bo choć obserwowaliśmy wycofywanie stanowisk dowodzenia, to nie widzimy dostatecznie masowego wycofania szeregowych, którzy biorą bezpośredni udział w działaniach wojennych - dodaje.
Co może się wydarzyć dalej?
Kovalenko: Tu wypada przywołać analogię między prawym brzegiem Dniepru a wyspą Węży, na której przez 2,5 miesiąca stacjonował kontyngent wroga, mimo że Siły Zbrojne Ukrainy zadały mu potężne ciosy. W końcu wszystko skończyło się "gestem dobrej woli" i Rosjanie uciekli. Jestem pewien, że tak samo będzie na prawym brzegu.
Jaka jest obecna sytuacja na południu Ukrainy?
– Tam, podobnie jak na całym froncie, sytuacja pozostaje trudna – mówi Pawło Łakijczuk, szef programów bezpieczeństwa w Centrum Studiów Globalnych Strategy XXI. — Nieprzyjaciel wzmacnia grupy na kierunkach Mikołajowa i Krzywego Rogu, koncentrując rezerwy na tyłach obwodu chersońskiego. Tymczasem żołnierze ukraińscy dokonują systematycznych ataków na jej łańcuchy dostaw. Szczególne skupiono się na niszczeniu przepraw przez Dniepr w celu odcięcia wroga na prawym brzegu od głównych sił, pozbawienia go amunicji, paliwa, żywności itp. Celem jest jak największe wykrwawienie się i osłabienie rosyjskich oddziałów i pozbawienie ich potencjału ofensywnego, a najlepiej zmuszenie do ucieczki.
Kowalenko: – W najbliższym czasie rozpocznie się wyzwolenie prawego brzegu obwodu chersońskiego. A następnym krokiem będzie wyzwolenie regionu Zaporoża. Działania Sił Zbrojnych w tym miejscu są postrzegane przez rosyjskie dowództwo jako wielkie zagrożenie dla ich kontyngentu, ponieważ będzie to także początek wyzwolenia lewobrzeżnej części regionu. Obecnie nieprzyjaciel skupia tam siły i środki, aby jak najdłużej utrzymać obronę.
Iryna BATIUK
