Цільова мобілізація в Україні: які категорії населення можуть призвати і для чого

Які саме види робіт виконуватимуть у рамках цільової мобілізації? Хто проводить цільову мобілізацію? І чи може вона стати примусовою і в яких випадках? Цей текст дасть відповіді на ці та інші питання.

— Цільова мобілізація від звичайної відрізняється тим, що вона потрібна не для поповнення чисельності армії, — пояснює Олеся Городовська, адвокатка. — Її головне завдання — відбудова держави та ліквідація наслідків військової агресії Росії. У рамках цільової мобілізації українців не направлятимуть для участі в бойових діях. Вони працюватимуть на звільнених від ворога територіях — в основному проводитимуть аварійно-рятувальні роботи. 

— Кого мобілізуватимуть? 

— Насамперед до усунення наслідків війни будуть залучати працівників сфери цивільного захисту. Наприклад, це можуть бути пожежники, співробітники інших підрозділів ДСНС, а також аварійно-рятувальних служб. Якщо ж таких людей не буде вистачати, то до цільової мобілізації можуть залучити осіб, які досягли 18-річного віку і здатні за своїми здібностями та станом здоров’я виконувати покладені на них обов’язки. Але є важливий нюанс: українців зможуть залучити до робіт тільки за добровільною згодою. Втім можливо, що цільова мобілізація може стати й примусовою — у разі ухвалення в подальшому відповідних нормативних актів. 

— Які саме види робіт виконуватимуть у рамках цільової мобілізації? 

— Призвані в рамках цільової мобілізації працюватимуть на відновленні об’єктів критичної інфраструктури, ліквідовуватимуть наслідки воєнних дій та надзвичайних ситуацій, маркуватимуть небезпечні території і т. д. 

— Хто проводить цільову мобілізацію? 

— Підрозділи цивільного захисту, які утворюють рішенням центрального органу виконавчої влади або місцевого самоврядування. Затверджує план відновлювальних заходів у відбудовний період та визначає обсяг і строки здійснення таких робіт Кабінет Міністрів. 

— Цільову мобілізацію нерідко плутають із залученням населення до суспільно корисних робіт. У чому різниця? 

— До суспільно корисних робіт у період воєнного стану залучають зареєстрованих безробітних та інших незайнятих осіб, зокрема внутрішньо переміщених, у тому числі жінок та підлітків. Таких працівників можуть залучати, наприклад, на облаштування блокпостів, риття траншей, а також ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій. 

— Чи втрачають призвані в рамках цільової мобілізації робоче місце? 

— Ні, робоче місце і зарплата за основним місцем зберігаються. А за працівником, якого залучили до суспільно корисних робіт, зберігається лише робоче місце. Грошове забезпечення виплачують за фактично виконані суспільно корисні роботи, відповідно до умов оплати праці, встановлених за професією, на яку особу зараховано. 

Слухай подкаст Епізод 2. Що слід знати українському бізнесу, аби вийти на ринок ЄС
Дивись відео "Коли Україна може реально вступити до ЄС? "