"Проблема почала проявлятися вже формально", — кажуть у Воєводському управлінні праці в Торуні. Основним бар’єром для працевлаштування там називають незнання польської мови. 52,3% працевлаштованих згідно зі Спеціальним законом українців працюють на виробництві, пише portalkujawski.pl.
Опитування, проведене Воєводським управлінням праці Торуні, засвідчує, що лише 11,8% біженців з України знають польську мову. Решта (88,2%) нібито досі не вивчили мови країни, в якій перебувають, зазначають у відомстві. Наразі органи місцевого самоврядування Куявсько-Поморського воєводства оформили 45 тисяч номерів PESEL. Однак там зазначають, що реальна кількість українців у воєводстві є більшою, адже не всі звертаються за PESEL.
За даними Воєводського управління праці, від березня на підставі спрощеного порядку працевлаштування відповідно до Спеціального закону в Куявсько-Поморському воєводстві працевлаштовано близько 19,2 тисяч осіб, але деякі люди протягом цього часу змінили кілька робіт, тому враховані в цьому списку більше разів. Майже 7 тисяч працює в Бидгощі — там чи не найбільше працюючих українців.
За даними, актуальними на кінець вересня, у воєводстві зареєстровано 3,5 тисячі безробітних українців. Це — 1,3% загальної кількості безробітних у воєводстві (55 тисяч осіб). У Бидгощі зареєстровано як безробітних 87 українців (2,5% усіх безробітних). Найбільше безробітних зареєстровано в Торуні — 158 осіб з України ( 4,5% від загальної кількості безробітних). Це робить явище безробіття серед біженців найбільш помітним у цьому місті.
Головною перешкодою для українців для працевлаштування у Польщі є незнання польської мови, каже Анна Карашевська, президентка Jobs First. "Але чому через майже рік після початку повномасштабної війни погане знання польської мови залишається проблемою? Адже трьох місяців відносно інтенсивного навчання достатньо, щоб почати комунікувати. Щоб людина стала повноцінним працівником, не потрібно великих зусиль роботодавця", — переконана експертка з працевлаштування.
Журналіст Money.pl запитав у неї: якщо польська — це бар’єр, то, як освічені люди, чи не повинні були б українці говорити англійською?
"Багато з них говорять, але цього недостатньо, щоб така людина сприймалася роботодавцями як привабливий кандидат. Роботодавці, особливо великі, дуже негнучкі, коли йдеться про наймання нових людей. Люди, які приїхали з України, — це просто додаткове джерело кандидатів, немає жодної знижки, іншого підходу. Якщо кандидат не відповідає 100% вимог, його не розглядають", — пояснює Анна Карашевська.