Жителька польського міста Бидгощ, яка має власну кондитерську, місяцями не могла знайти додаткового працівника. Вона знайшла його, коли розпочалася війна в Україні.
"Подруга, яка позичила квартиру біженцям, подзвонила і запитала, чи потрібен мені хтось для роботи. Так, мені була потрібна людина", — розповіла вона expressbydgoski.pl.
Через кілька днів біженку з України вже влаштували в кондитерську. "Це був початок торішніх літніх канікул. Спочатку українка приходила щодня. Восени знайшла постійну роботу в іншому місці, але залишилася з нами. Заробляє на життя прибиранням. Вона приходить на кілька годин щодня", — розповідає полька.
Жінка каже: "Замість того, щоб благати поляків, щоб вони прийшли на роботу, а потім скаржилися, що вони повинні щось робити, я волію працевлаштовувати українців".
Прикордонники повідомили, що від початку російського вторгнення в Україну до кінця лютого цього року польсько-український кордон перетнули 10,1 млн осіб. Водночас в Україну виїхало 8,2 млн осіб.
У Куявсько-Поморському воєводстві, де розташоване місто Бидгощ, проживає 33,7 тисячі українців, які отримали номер PESEL. Майже 58% з них дорослі, понад 78% — жінки.
Українці працюють не лише в клінінгових компаніях, гастрономії, помічниками на виробництві чи в сільському господарстві. Вони також займають керівні посади.
Кожне друге підприємство в Польщі наймає працівників з України. Більшість людей займають нижчі посади. Проте відсоток українців середнього рівня зростає. Майже кожен третій працівник з України працює як кваліфікований персонал середньої ланки.
Експерти оцінили на зарплати кадрів зі Сходу.
"Кожен третій українець за годину праці брутто отримує від 25 до 29,9 злотих, 21% працівники з України отримують ставку в межах 22,8-24,9 злотих за годину брутто", — йдеться в березневому Барометрі польського ринку праці.
Заробітна плата зросла з січня цього року. Найнижча підскочила на 480 злотих до 3490 злотих брутто, а мінімальна погодинна ставка становить 22,80 злотих брутто, що означає підвищення на 3,10 злотих. Просто не всі українці отримали ці підвищення. 5% роботодавці зізнаються, що пропонують людям зі Сходу ставки нижче мінімальної.
"Зростання кількості роботодавців, які пропонують зарплату нижче мінімальної, може бути пов'язаний з тим, що мінімальна зарплата галопує, - наголошує Кшиштоф Інглот, засновник агентства з працевлаштування Personnel Service. – У грудні 2022 року мінімальна ставка не перевищувала 20 злотих, зараз майже 23 злотих".
Деякі українці в Польщі влаштувалися на постійну роботу, хоча своє перебування в країні сприймають як тимчасове. Люди планують повернутися додому, щойно закінчиться війна.
"Українці не хочуть жити чужим коштом, – наголошує Томаш Богдевич, генеральний директор Gremi Personal. – Вони виконують роботу максимально швидко. Допомогою від держави користуються лише ті, хто справді потрапив у скрутне становище. Понад 56% респондентів вивчають польську мову, щоб отримати тут кращу роботу, тому що хочуть бути поблизу кордону і мати можливість швидко повернутися на Батьківщину в разі потреби. Тому робота за кількамісячними контрактами все ще залишається для них найкращим рішенням. До війни українці працювали три, чотири-п’ять місяців і поверталися в Україну. Тепер повертаються тим же шляхом, але рідше".