Wojna ma tutaj ekstremalnie bolesne oblicze. Odwiedziliśmy największy szpital dziecięcy w Ukrainie

Dziś wielu pacjentów tutaj to dzieci, które stały się ofiarami rosyjskich ostrzałów. Od początku wojny na pełną skalę dla setek ludzi to miejsce daje szansę na dalsze życie po doświadczeniu okropności wojny. Oksana Stusyak z Ukrayina.pl odwiedziła znany kijowski szpital "Okhmatdyt". TEKST PUBLIKUJEMY W JĘZYKU POLSKIM I UKRAIŃSKIM. Я побувала в київському "Охматдиті". Сьогодні чимало пацієнтів тут - діти, які постраждали від ворожих обстрілів.

5-letnia Maryna została ranna w regionie chersońskim, rosyjski pocisk uderzył w jej dom. W szpitalu w Krzywym Rogu dziewczynce amputowano nogę powyżej kolana. Trzy tygodnie później przewieziono ją do stołecznego "Okhmatdytu". Przebywa tu już czwarty miesiąc, stając się najdłużej leczoną pacjentką od początku wojny. Maryna ma już wykonane protezy i stawia pierwsze kroki. To tylko jedna z historii, które usłyszałаm w kijowskim szpitalu.  

- 24 lutego byłem na służbie – wspomina Valery Bovkun, kierownik Katedry Mikrochirurgii Plastycznej Rekonstrukcyjnej, który właśnie zakończył kolejną operację. — Najpierw przywieziono do nas ranną dziewczynę. Doznała ciężkiego urazu kręgosłupa i mimo wszelkich wysiłków lekarzy pacjentka nie przeżyła. Później zaczęły przybywać nie tylko dzieci, ale i dorośli - dodaje.

- Tylko w ciągu jednego miesiąca na naszym oddziale mieliśmy około 20 pacjentów. Ogólnie rzecz biorąc, przez pierwsze 50 dni wojny na pełną skalę ja i moi koledzy mieszkaliśmy w szpitalu, co minutę ratując kolejnego człowieka. Zdarzyło się, że zaczynaliśmy operację, a potem włączały się syreny alarmowe. Kontynuowaliśmy pracę na własne ryzyko - dodaje.

Tu możesz wesprzeć finansowo największy szpital dziecięcy w Ukrainie "Ohmatdyt"

Podczas mojego pobytu w szpitalu był też alarm przeciwlotniczy. Nie wszyscy pracownicy i pacjenci zeszli do schronu. Dla wielu pacjentów jest to fizycznie bardzo trudne, a lekarze nie mogą ich opuścić. 

Valery Bovkun mówi, że najczęstszymi przyczynami hospitalizacji pacjentów są urazy kończyn spowodowane odłamkami pocisków. Leczenie w "Okhmatdyt" jest bezpłatne, chociaż zdarzają się przypadki, gdy klinika zwraca się do dobroczyńców o konkretne płytki, protezy lub urządzenia.

Na jednym z oddziałów spotkałam 10-letniego Ilyę Matvienko i jego 63-letnią babcię z Mariupola. Matka dziecka zginęła w wyniku rosyjskiego bombardowania. Ranny syn został przewieziony do Doniecka, później cudem udało się go przewieźć do stolicy.  Mały pacjent był w bardzo ciężkim stanie - jego lewe udo było całkowicie zmasakrowane, a w prawym znajdował się duży odłamek.

 - Teraz, dzięki naszym lekarzom, Ilya może chodzić - mówi babcia. - Do szpitala dotarliśmy 26 marca - w urodziny mojego wnuka. Ma 10 lat, ale wydaje się znacznie starszy. Nic w tym dziwnego: codziennie widział śmierć, słyszał wybuchy pocisków - dodaje.

 -  13-letnia Sofia z obwodu mikołajowskiego oklejała okna, gdy do jej domu wleciała rosyjska rakieta – mówi Anastasia Magherramowa z biura prasowego szpitala "Okhmatdyt". — Odłamek uderzył dziecko w skroń. Operacja ratująca życie powiodła się. Dziewczyna była bardzo szczęśliwa, bo ból głowy w końcu ustał - dodaje

Inna historia dotyczy 4-letniego chłopca z poważną raną na plecach po wybuchu miny. Chłopiec wracał z ojcem do domu, gdy w jednej z dzielnic Kijowa rozpoczął się rosyjski ostrzał. Pocisk wleciał na podwórko - ojciec i syn zostali ranieni odłamkami.

Aby jakoś poprawić nastrój podopiecznych, organizowane są dla nich cotygodniowe koncerty, na których śpiewają ukraińskie gwiazdy. - Bardzo się cieszymy, że otrzymujemy wsparcie w ten sposób – mówi mama leczonego chłopca.

- Wiesz, dzieci są najbardziej wdzięcznymi pacjentami - mówi na pożegnanie Valery Bovkun. — Kiedy dziękują za uratowanie życia, tak mocno mnie przytulają. To najlepsze emocje na świecie! - dodaje.

Oksana STUSYAK

Дивись відео Doradca MSW Ukrainy: Polska postąpiła inaczej niż Niemcy

Ці діти отримали страшні травми через війну. "У стегні хлопчика був великий уламок снаряда"

 5-річна Марина була поранена на Херсонщині. В її будинок влучила російська ракета. У лікарні Кривого Рогу дівчинці ампутували ніжку вище коліна. Через три тижні транспортували у столичний "Охматдит". Тепер вона уже четвертий місяць перебуває тут, ставши пацієнткою, яка від початку великої війни лікується найдовше. Марині вже зробили протезування, і вона ступає перші кроки. Це лише одна з історій, які я почула в київському "Охматдиті"... 

Від початку повномасштабної війни для сотень людей, зокрема дітей, київський "Охматдит" став місцем, яке дарує шанс на життя після жахіть війни...  

"Своє 24 лютого я зустрів на чергуванні, — згадує завідувач відділення пластичної реконструктивної мікрохірургії Валерій Бовкун, який щойно закінчив чергову операцію. — Першою до нас привезли поранену дівчинку. У неї була надважка травма хребта і, попри всі намагання лікарів, пацієнтка не вижила. Згодом стали надходити не лише діти, а й дорослі. Це були сім’ї — мама, тато і діти... 

Тільки протягом місяця ми мали приблизно 20 пацієнтів у нашому відділенні. Взагалі ж перші 50 днів повномасштабної війни я і мої колеги жили в лікарні, щохвилини рятували людей. Бувало, починаємо операцію — а тут лунає повітряна тривога. На власний страх і ризик працювали далі..."

До слова, під час мого перебування в лікарні теж лунав сигнал повітряної тривоги. Не всі працівники та хворі спустилися до сховища. Багатьом пацієнтам це фізично важко зробити, а лікарі не можуть їх залишити... 

Валерій Бовкун каже, що найчастішими причинами звернення пацієнтів є травми кінцівок, спричинені осколками снарядів. Лікування в "Охматдиті" безплатне, хоча бувають випадки, коли клініка звертається до благодійників, щоб отримати специфічні пластини чи апарати...

В одній із палат знайомлюсь із 10-літнім Іллею Матвієнком і його 63-річною бабусею із Маріуполя. Мама дитини загинула внаслідок ворожого бомбардування. Сина ж з пораненнями вдалося вивезти в Донецьк, звідки потім його дивом визволили. 

Маленький пацієнт був у дуже важкому стані — відірване ліве стегно, а в правому — великий уламок снаряда... 

"Тепер же завдяки нашим лікарям Іллюша може ходити, — каже бабуся. — Ви знаєте, до лікарні ми потрапили 26 березня — у день народження онука. Йому виповнилося 10, але, здається, він значно доросліший. Це й не дивно: щодня бачити смерть, чути вибухи снарядів..." 

"А 13-річна Софійка з Миколаївщини заклеювала вікна скотчем, коли в її дім прилетіла російська ракета, — розповідає історію пацієнтки Анастасія Магеррамова, працівниця пресслужби "Охматдиту". — Уламок влучив дитині у скроню. Операція з його вилучення минула успішно. Дівчинка була дуже щаслива, бо нарешті її перестала боліти голова..." 

Ще одна історія — про 4-літнього хлопчика з важкою мінно-вибуховою рваною раною спини. Він повертався додому з батьком, коли почався ворожий обстріл одного з районів Києва. Снаряд залетів на подвір’я — тато і син зазнали осколкових поранень. 

Щоб якось піднести настрій пацієнтам, для них щотижня організовують концерти, де співають українські зірки. "Ми дуже щасливі, що нас так підтримують", — каже мама хлопчика, який проходить курс лікування. 

"Знаєте, дітки — найвдячніші пацієнти, — зазначає на прощання Валерій Бовкун. — Іноді, коли дякують за врятоване життя, так мене обіймають. Це найкращі у світі емоції!" 

Оксана СТУСЯК

ПОПУЛЯРНІ
ОСТАННІ