Детальніше про це — у розмові з Катериною Черепахою, президенткою організації "Ла Страда – Україна".
Як українкам не стати жертвами насильства у країнах ЄС?
— З початком повномасштабного вторгнення справді дуже підвищилась небезпека потрапляння українок закордоном в ситуації торгівлі людьми, сексуального насильства чи трудової експлуатації. У більшості випадків жінки виїжджають в інші країни, не маючи можливості належно підготуватись, ретельно перевірити інформацію, бо фактично треба терміново рятувати своє життя. І у кризових ситуаціях з'являється велика кількість тих, хто може скористатися вразливістю людини.
— Наведіть будь ласка, конкретні приклади, історії жінок.
— Деякі жінки потрапляють в експлуатацію у домашньому господарстві — коли за наданий прихисток людина опиняється у повній залежності від приймаючої сторони. За дах над головою жінка має працювати майже цілодобово — чи то поратися по господарству, чи прибирати оселю, чи доглядати дітей господарів. Дехто вимагає від українок надавати сексуальні послуги господарю.
Також є випадки типового трудового рабства. Наприклад, отримали звернення щодо жінки, яка виїхала з України в сусідню державу у перший місяць повномасштабного вторгнення. Вона знайшла роботу на фабриці, фізично важку, по 10 годин на добу. Там пообіцяли, що після випробувального терміну її обов'язково оформлять офіційно. Однак роботодавець постійно говорив "потім", а невдовзі сказав, щоб вона взагалі працювала нелегально. Жінка відмовилась від такої співпраці, утім їй сказали: в такому разі не отримає гроші за виконану роботу. Крім того, погрожували. Так, трудова експлуатація може поєднуватись з психологічним насильством. Як і з фізичним.
Інший випадок. Дівчина працювала у готелі і за це могла там жити. Однак її змушували виконувати надзвичайно багато роботи і фізично вона не витримувала. Про це повідомила власника готелю. Їй сказали, що в такому разі мешкати в готелі вона більше не може. А ще — що має заплатити за форму, яку їй надавали для роботи.
— Потрапивши у такі ситуації, як часто жінки звертаються по допомогу? Яка тенденція у цьому питанні?
— На жаль, дуже часто жінки не звертаються по допомогу. Хтось не має можливості цього зробити, хтось не знає куди звертатись. А дехто перебуває в такому важкому психологічному стані, що порівнює свої нові реалії з тим, що відбувалось в Україні, і каже: "Все одно нема що втрачати". Це, наприклад, стосується випадків, коли жінка тікала від війни без заощаджень, без речей, її дім зруйновано. Тоді вона може відчувати, що не має сил відстоювати свої права, вибирати щось краще чи гірше та й взагалі перебирати пропозиціями. Тож, скориставшись її вразливістю, недобросовісні люди можуть пропонувати їй неофіційну роботу з жахливими умовами, мізерними виплатами. Але ця жінка все одно чіплятиметься за такий шанс.
Робота в ЄС: куди звертатися у разі проблем
— Як не потрапити в такі пастки? Що має насторожити під час зустрічі з потенційним роботодавцем?
— Під час зустрічі неприпустимі розмови про секс, якісь дотики, жарти сексуального характеру, неприйнятні коментарі стосовно зовнішнього вигляду, одягу, статури, фігури. При влаштуванні на роботу потрібно обговорити офіційне оформлення, окреслити години роботи, дні роботи, розмір заробітної плати, час виплати, оплати понаднормової роботи чи праці у святкові дні. Усе це має бути зафіксовано в договорі.
Важливо знати які права ви маєте у тій чи іншій країні. Впевненість додає сили. Обов'язково треба повідомляти інформацію своїм рідним чи друзям — де ви, чи плануєте переселятися кудись далі, за якою адресою вас можна знайти, де ви працюєте, які у вас контактні телефони.
Також варто домовитись зі своїми рідними чи друзями про тривожний сигнал — фразу, слово або смайлик. Якщо ви надішлете такий сигнал, близькі зрозуміють, що ви потрапили в небезпечну ситуацію і вам терміново потрібна допомога. Загалом звертайтеся по допомогу сміливо, не бійтеся цього.
— Які корисні контакти/адреси варто знати українкам закордоном?
— Адресу і контактні дані найближчого українського посольства. Також варто пам'ятати номер 112 — це безкоштовна чергово-диспетчерська система екстреної допомоги населенню, запроваджена в усіх країнах ЄС. Також можна зателефонувати на нашу гарячу лінію за номером 116 123 або 0 800 500 335, звертатись через: Skype – користувач lastrada-ukraine, Facebook - @lastradaukraine, Telegram - @NHL116123, Instagram - @lastradaukraine
Якщо людина знає в яку країну їде, у яке місто, варто дізнатись про правозахисні та інші організації у тому місті чи пошукати найближчі географічно. Це можуть бути організації по роботі з мігрантами, ті, які працюють з постраждалими від домашнього насильства, які займаються протидією торгівлі людьми, або ж ті, які надають допомогу у кризових ситуаціях. Також у країнах ЄС є чимало Центрів допомоги українським громадянам, які, як правило, діють при меріях та інших офіційних установах.
